Калінін (крейсер)
Калінін — радянський легкий крейсер проєкту 26-біс. Названий на честь Михайла Калініна. Був третім кораблем в своїй серії. З 6 лютого 1960 року носив назву ПКЗ-21.
| Файл:KalininCruiser.jpg Крейсер «Калінін» | |
| Історія | |
|---|---|
.svg.png.webp){kind=small} Військово-морський флот СРСР | |
| Назва: | Калінін |
| Власник: | ВМФ СРСР |
| Будівник: |
|
| Закладений: | 12 червня 1938 року |
| Спуск на воду: | 8 травня 1942 року |
| Прийнятий: | 31 грудня 1942 року |
| Виведений: | 7 травня 1956 року |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | проєкт 26 «Максим Горький», легкий крейсер |
| Водотоннажність: | |
| Довжина: | 191,2 м |
| Ширина: | 17,7 м |
| Осадка: | 7 м |
| Двигуни: | 2 турбозубчаті агрегати 133 000 к.с. |
| Швидкість: | повного ходу — 36 вузлів1 |
| Дальність плавання: | 5590 миль при 17 вузлах1 |
| Автономність: | 20 діб |
| Екіпаж: | 812 (56 офіцерів) |
| Засоби електронної боротьби: | Станція «Редут-К» |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: | Бортовий пояс |
| Авіаційна група: | 2 гідроплани КОР-2, 1 катапульта 3К-2Б |
Закладений 12 червня 1938 року. Спущений на воду 8 травня 1942 року. Вступив в стрій Тихоокеанського флоту 31 грудня 1942 року.
Проєктування
Крейсер «Калінін», як і всі кораблі проєктів 26 і 26-біс, проєктувався ЦКБС-1 під керівництвом начальника корпусного відділу А. І. Маслова. За основу було взяте теоретичне креслення італійського крейсера «Еудженіо ді Савойя».
Історія
Корпусна сталь для крейсера оброблялась на Балтійському заводі № 189 в Ленінграді. Закладений 12 червня 1938 року на заводі номер 199 в Комсомольськ-на-Амурі (заводський номер С-7). Спущений на воду 8 травня 1942 року. Вступив в стрій Тихоокеанського флоту 31 грудня 1942 року. Прапор піднято 2 лютого 1943 року.
На початку 1943 року, після входження «Калініна» в стрій, його вирішено було перевести на північ, оскільки Північний флот за кількістю великих надводних кораблів поступався противнику. Були опрацьовані два варіанти переходу: по Північному морському шляху — 6750 миль (70 діб) і через Панамський канал — 16 500 миль (113 діб). Командування ВМФ вибрало перший маршрут по якому йшла експедиція ЕОН-18.
На заводі № 199 виготовили льодові якорі і два льодових (сталевих) гвинти діаметром 3,5 метри зі з'ємними лопастями. 1 червня нарком ВМФ підписав наказ про відміну переходу.
В 1946 році крейсер зайняв 1-е місце на Тихоокеанському флоті, при цьому завоював 4 флотських призи. З 17 січня 1947 по 23 травня 1953 року він знаходився в складі 5-го ВМФ, потім в складі ТОФ. В 1951-м виходив в море на стрільби під прапором командувача 5-м флотом Ю. А. Пантєлєєва. В жовтні 1954 року крейсер виходив в море з урядовою комісією, що відвідала Тихоокеанський флот, і виконав показову стрільбу головним калібром.
7 травня 1956 року корабель був виведений з бойового складу флоту і законсервований. 1 грудня 1957-го розконсервований і знову введений в стрій. 6 лютого 1960 року «Калінін» був роззброєний і перетворений в плавучу казарму. 12 квітня 1963 року крейсер виключений зі складу флоту.
Макет крейсера, виготовлений матросами, що служили на ньому, представлено у Військово-морському музеї Санкт-Петербурга.
Командири корабля
- Сухоруков М. Г.
- Волков Олексій Васильович
- Галіцький Анатолій Олександрович
- Аістов А. Г.
- Казьонний Б. В.
Див. також
- Крейсери проєкту 26-біс