Камінський Євген Зіновійович

Євген Зіновійович Камінський (нар. 20 липня 1947, Дрогобич, УРСР) — радянський футболіст та футбольний функціонер.

Євген Камінський
Особисті дані
Повне ім'я Євген Зіновійович Камінський
Народження 20 липня 1947(1947-07-20) (74 роки)
  Дрогобич, УРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1966 «Шахтар» (КЛ) 14(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1979—1981
1982
1983
1986
1988—1989
1991—1992
1993—1994
«Хімік» (Др)
«Нива» (Б)
«Нафтовик» (Дол)
«Нафтовик» (Ох)
«Кремінь»
«Сталь» (Санок)
«Окоцимський»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Розпочав кар'єру в клубі «Нафтовик» (Дрогобич). У 1966 році був гравцем друголігового «Шахтаря» (Красний Луч), в складі якого того сезону зіграв 14 матчів.

Кар'єра тренера

По завершенні ігрової кар'єри розпочав тренерську діяльність. Спочатку тренував дрогобицький «Хімік». Напередодні початку 1982 року був запрошений до «Ниви» (Бережани), з якою здобув путівку до Другої ліги чемпіонату СРСР[1]. У 1983 році тренував «Нафтовик» (Долина), а потім працював на посаді спортивного директора в клубах «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) та «Поділля» (Хмельницький). У першій половині сезону 1986 року очолював охтирський «Нафтовик»[2]. З літа 1988 по вересень 1989 року тренував кременчуцький «Кремінь». Працював у тренерському штабі Валерія Лобановського, працював у дрогобицькій «Галичині», після чого з 16 грудня 1991 по лютий 1992 року був тренером «Сталі» (Санок) у третій лізі сезону 1991/92 років (працював під ім'ям Єугеніуш Камінський)[3][4]. З 1 листопада 1993 року по червень 1994 року був тренером команди «Окоцимський» у другій лізі сезону 1993/94 років. Поза межами України проживав 12 років, працював у Сполучених Штатах та Польщі. З 2006 року обіймав посаду спортивного директора клубу «Арсенал» (Біла Церква)[5].

Досягнення

Як тренера

«Нива» (Бережани)

Відзнаки

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.