Кам'яниця Лявтербахів (Дрогобич)

Кам'яни́ця Лявтербахів (пол. kamienica Lauterbacha) — мурований двоповерховий дім у середмісті Дрогобича, який знаходився на розі пл. Ринок та вул. Ковальської.

Кам'яниця Лявтербахів
Будівля перед І світовою війною
Будівля перед І світовою війною
49°21′07″ пн. ш. 23°30′23″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Дрогобич
Тип кам'яниця і втрачена споруда
Поверхів 2
Перша згадка 19 століття
Відомі мешканці Целіг Лявтербах
Стан зруйнована
Адреса колишня площа Ринок, 8

Кам'яниця Лявтербахів
Кам'яниця Лявтербахів (Україна)

Історія

Належав впливовій єврейські родині Лявтербахів (Лаутербахів/Ляутербахів). У 1915 році при відступі російських військ дім був підпалений, а після війни, через аварійний став, був розібраний, але до нашого часу збереглися частково підвальні приміщення. Залишки будівлі активно використовували для реклами та афіш.[1] У часи німецької окупації на місці будинку була шибениця, тут також вівся розстріл людей.[2] У радянський час на місці кам’яниці Ляутербаха встановили великий кіоск (тепер його немає).[1]

У книзі дрогобицького краєзнавця Романа Пастуха знаходимо такі деталі про будинок:

«До першої світової війни тут була будівля: купець П. Віслоцький тримав у двоповерховому домі «дрогерію» — щось середнє між аптекою, парфюмерним склепом і, по-сучасному, магазином хімічних реактивів. У серпні 1989-го зв'язківці прокладали в цьому місці під тротуаром телефонний кабель, і ківш екскаватора на півтораметровій глибині пробив цегляне арочне склепіння підземного тунелю. Спустившись драбиною на його дно, вони... опинились у першому десятиріччі XX ст. Загадковий тунель виявився підземним складом «дрогерії», до того ж чималим. Залягаючи приблизно на чотириметровій глибині, склад має 2—2,5 метра висоти і тягнеться вниз, до Малого Ринку, метрів на п'ятнадцять.

Знайдено напівзотлілі дошки від поличок, поржавілі цвяхи, забиті між цеглинами, осколки пляшечок від реактивів. […]

З «дрогерією» пов'язана трагічна оказія, що трапилася восени 1914-го. Російські солдати знайшли тут «французьку горілку» – натирання від ревматизму. Вживши цього напою, вони мало не отруїлись. Біда звалила нещасних прямо на тротуарі... В 1915 р. дім згорів, і Віслоцький переніс «дрогерію» на нинішню вулицю І. Мазепи»[3]

Львівська дослідниця Владислава Москалець про дрогобицьких Лявтербахів (Лаутербахів) пише наступне:

«Родина Ляутербахів є прикладом старої еліти Дрогобича, ще з доіндустріального періоду, комерційної родини, в якій цінувалися вченість та інтелектуальна діяльність. Родоначальником дрогобицької гілки роду був Якоб Бецалель Ляутербах (1800-1870), торгівець сіллю. Наприкінці свого життя він відправився до Цфату в Палестині, щоб присвятити своє життя кабаллі. Ашер Зеліг Ляутербах та його брат Абрахам Ляутербах були серед перших, хто почав займатися індустріальною діяльністю. Ашер Зеліг Ляутербах з 1870-х років був партнером у рафінерії «Гартенберг, Ляутербах, Гольдгаммер». Водночас Ашер Зеліг Ляутербах був представником нового покоління маскілів та противником ортодоксального юдаїзму. Йому вдавалося поєднувати економічну діяльність, що дозволила йому здобути маєток і купити кам’яницю на Площі Ринок, з вивченням Тори і написанням філософських трактатів». [4]

Цікаві факти

Будинок можна побачити на одній з картин Бруно Шульца.

Примітки

  1. Наталка Петрушак. www.facebook.com (укр.). Процитовано 8 червня 2017.
  2. Стецюк, Олег. Туристична онлайн-карта Дрогобича. Мої карти гугл. Процитовано 02.05.2017.
  3. Пастух, Роман (1991). Вулицями старого Дрогобича. Львів: Каменяр.
  4. Владислава Москалець Нова економічна еліта Дрогобича. www.ji.lviv.ua. Процитовано 21 листопада 2017.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.