Кам'яниця Лявтербахів (Дрогобич)
Кам'яни́ця Лявтербахів (пол. kamienica Lauterbacha) — мурований двоповерховий дім у середмісті Дрогобича, який знаходився на розі пл. Ринок та вул. Ковальської.
Кам'яниця Лявтербахів | |
---|---|
| |
49°21′07″ пн. ш. 23°30′23″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Дрогобич |
Тип | кам'яниця і втрачена споруда |
Поверхів | 2 |
Перша згадка | 19 століття |
Відомі мешканці | Целіг Лявтербах |
Стан | зруйнована |
Адреса | колишня площа Ринок, 8 |
Кам'яниця Лявтербахів Кам'яниця Лявтербахів (Україна) | |
Історія
Належав впливовій єврейські родині Лявтербахів (Лаутербахів/Ляутербахів). У 1915 році при відступі російських військ дім був підпалений, а після війни, через аварійний став, був розібраний, але до нашого часу збереглися частково підвальні приміщення. Залишки будівлі активно використовували для реклами та афіш.[1] У часи німецької окупації на місці будинку була шибениця, тут також вівся розстріл людей.[2] У радянський час на місці кам’яниці Ляутербаха встановили великий кіоск (тепер його немає).[1]
У книзі дрогобицького краєзнавця Романа Пастуха знаходимо такі деталі про будинок:
«До першої світової війни тут була будівля: купець П. Віслоцький тримав у двоповерховому домі «дрогерію» — щось середнє між аптекою, парфюмерним склепом і, по-сучасному, магазином хімічних реактивів. У серпні 1989-го зв'язківці прокладали в цьому місці під тротуаром телефонний кабель, і ківш екскаватора на півтораметровій глибині пробив цегляне арочне склепіння підземного тунелю. Спустившись драбиною на його дно, вони... опинились у першому десятиріччі XX ст. Загадковий тунель виявився підземним складом «дрогерії», до того ж чималим. Залягаючи приблизно на чотириметровій глибині, склад має 2—2,5 метра висоти і тягнеться вниз, до Малого Ринку, метрів на п'ятнадцять.
Знайдено напівзотлілі дошки від поличок, поржавілі цвяхи, забиті між цеглинами, осколки пляшечок від реактивів. […]
З «дрогерією» пов'язана трагічна оказія, що трапилася восени 1914-го. Російські солдати знайшли тут «французьку горілку» – натирання від ревматизму. Вживши цього напою, вони мало не отруїлись. Біда звалила нещасних прямо на тротуарі... В 1915 р. дім згорів, і Віслоцький переніс «дрогерію» на нинішню вулицю І. Мазепи»[3]
Львівська дослідниця Владислава Москалець про дрогобицьких Лявтербахів (Лаутербахів) пише наступне:
«Родина Ляутербахів є прикладом старої еліти Дрогобича, ще з доіндустріального періоду, комерційної родини, в якій цінувалися вченість та інтелектуальна діяльність. Родоначальником дрогобицької гілки роду був Якоб Бецалель Ляутербах (1800-1870), торгівець сіллю. Наприкінці свого життя він відправився до Цфату в Палестині, щоб присвятити своє життя кабаллі. Ашер Зеліг Ляутербах та його брат Абрахам Ляутербах були серед перших, хто почав займатися індустріальною діяльністю. Ашер Зеліг Ляутербах з 1870-х років був партнером у рафінерії «Гартенберг, Ляутербах, Гольдгаммер». Водночас Ашер Зеліг Ляутербах був представником нового покоління маскілів та противником ортодоксального юдаїзму. Йому вдавалося поєднувати економічну діяльність, що дозволила йому здобути маєток і купити кам’яницю на Площі Ринок, з вивченням Тори і написанням філософських трактатів». [4]
Цікаві факти
Будинок можна побачити на одній з картин Бруно Шульца.
Примітки
- Наталка Петрушак. www.facebook.com (укр.). Процитовано 8 червня 2017.
- Стецюк, Олег. Туристична онлайн-карта Дрогобича. Мої карти гугл. Процитовано 02.05.2017.
- Пастух, Роман (1991). Вулицями старого Дрогобича. Львів: Каменяр.
- Владислава Москалець Нова економічна еліта Дрогобича. www.ji.lviv.ua. Процитовано 21 листопада 2017.
Джерела
- Олег Стецюк, Туристична онлайн-карта Дрогобича
- Наталка Петрушак. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-06-08.