Канадсько-український бібліотечний центр у Чернігові

Наприкінці 1990-их до Чернігова з Торонто вчергове приїхала доктор пані Марія Фішер-Слиж, одна з діячів української діаспори Канади. Як член Ліги українських меценатів пані Марія багато допомагала українській незалежній пресі, нашим ученим, зокрема археологічним дослідженням гетьманської столиці Батурина. Щороку пані Марія бувала в Україні, в тому числі як делегатка Всесвітніх форумів українців, за першої нагоди приїздила і до Чернігова, який їй дуже сподобався.

Ганна Арсенич Баран, Іван Баран і Марія Фішер-Слиж, липень 2006

Того разу пані Марія прибула до нашого міста від імені Товариства приятелів Канади ще з одним активістом цієї організації, письменником Степаном Горлачем. Гості завітали до редакції газети «Сіверщина», видання обласної «Просвіти». На той час Петро Антоненко вже кілька років був редактором газети і товаришував з пані Марією, аж до її смерті в Торонто 2012 року.

Гості повідомили, що українська діаспора Канади почала цікавий проект — створення в Україні Канадсько-Українських бібліотечних центрів. І одним із перших міст для такого центру обрали Чернігів. Гості запитали, наскільки це реально. Петро Антоненко як журналіст і просвітянин підтримав цю ідею. Він вийшов на обласну бібліотеку імені Короленка. Передав єдину умову гостей: такий центр має функціонувати як окремий заклад, тобто його книжковий фонд не треба розпорошувати по різних бібліотеках.

На жаль, обласна бібліотека була не в змозі виконати цю умову. Причина в тому, що всім відомий красивий старовинний будинок бібліотеки вже ледве вміщав головну бібліотеку області. Тут було дуже тісно для нормальної роботи закладу.

Ентузіасти звернулися до центральної міської бібліотеки ім. Коцюбинського. Сподівання були на те, що вона має по місту понад десяток бібліотек-філій, де й міг би розміститися такий центр. Тодішня директорка Марія Яківна Мостова щиро підтримала цю ідею. І нинішня директорка Ніна Іванівна Власенко, яка на цій посаді з 2003, всіляко підтримує бібліотечний центр.

Його розмістили у філії № 4 міської мережі, на вулиці Одинцова (нинішня назва — Захисників України), 7-В, не в центрі, натомість це густонаселений «район Рокосовського», як його називають. Недалеко до обох університетів Чернігова.

Товариство приятелів Канади доставило до Чернігова весь книжково-журнальний фонд і 24 вересня 1999 Канадсько-Український бібліотечний центр урочисто відкрили. За участю представників Посольства Канади в Україні, міської влади й пані Марії Фішер-Слиж, яку проголосили почесним фундатором центру.

Центр розмістився у великому читальному залі бібліотеки.

Фондом центру постійно користувалися учні, студенти, викладачі, всі охочі. Тут проводили спільно з бібліотекою-філією № 4 різні заходи для читачів. Фонд постійно поповнювався дарунками українців діаспори. Наприклад, дуже вагомий такий дарунок — домашня бібліотека Павла Пришиби, відомого діяча діаспори, яку по його смерті родина подарувала центру. Кілька років тому міська бібліотека завдяки програмі «Бібліоміст» отримала комп'ютерний клас. Його також розмістили тут, у центрі, до послуг читачів.

Центр спокійно діяв 17 років. Наприкінці 2016 з'явилася загроза центрові — чималий двоповерховий будинок бібліотека (власне, три в одній — центр, бібліотеки для дорослих і для дітей) ділить зі школою мистецтв, яку вирішили розширити за рахунок бібліотеки. За кілька років понад півдесятка приміщень бібліотек у цьому будинку перейшли до школи мистецтв, у тому числі дві читальні зали.

Іван Баран — завідувач центру

На початку 2017 Канадсько-Український бібліотечний центр вижили із займаного стільки років приміщення й «запхнули» в бічну, мало освітлену кімнату. Тут уже не стало місця і для комп'ютерного класу, його «розпорошили» по бібліотеках міста.

На цьому чиновники від культури не зупиняються: хочуть ще «стиснути» бібліотеку для дорослих. Хоча вже нікуди: залишилися кімната-абонемент і невеликий читальний зал. Це при тому, що при бібліотеці працюють численні гуртки, клуби за інтересами, наприклад з народознавства.

Проте Канадсько-Український бібліотечний центр діє. Тут новий завідувач — молодий письменник Іван Баран, котрий ще учнем молодших класів видавав свої перші книжки поезії. Його тато — священик, отець Мирон, мама — філолог, доцент, голова обласної організації Національної спілки письменників Ганна Арсенич-Баран. Іван закінчив університет, гуртує довкола бібліотечного центру читачів, особливо своїх ровесників, молодь. Створив тут літературний клуб, де читає лекції про маловідоме в українській літературі.

У фонді центру сотні книг — подарунок українців Канади. Це художня література, історія, філософія. Багато діаспорних видань, які в радянські часи просто не могли були опубліковані в Україні, книги заборонених авторів — репресованих письменників, політемігрантів. Це Іван Багряний, Олександр Олесь, Олена Теліга, Євген Маланюк, інші видатні письменники. Є тут Британська енциклопедія, в оригіналі, — цього багатотомника нема й в обласній бібліотеці. Є також багатотомний енциклопедичний словник англійською мовою, видання — Нью-Йорк, 1959—1960 роки, енциклопедії і словники українською мовою, інші цінні видання.

Попри тісняву, весь фонд збережено. Міська бібліотека поповнює його новими книгами, є передплата на періодику.

Дарують сюди книги також читачі. Свою бібліотеку подарувала читачка центру, історик, кандидат наук Тамара Павлівна Демченко.

• Канадсько-українські бібліотечні центри

• Петро Антоненко (16.03.2017). Канадсько-Український бібліотечний центр потіснили. Світ-інфо.