Каністерапія
Каністерапія (від лат. canis — собака) — метод позитивного психосоціального і фізіореабілітаційного впливу на людей, які цього потребують, через спеціально керованих і навчених собак. Є одним із методів зоотерапії.[1]
Зв'язок з собакою є ефективним відволіканням для людей, які страждають від психічних розладів, депресії або тих, хто просто відчуває себе самотнім. Наприклад, у будинках для людей похилого віку або в дитячих будинках, де собака для дітей є другом і істотою, про яку вони повинні піклуватися. Для людей з психічною та фізичною інвалідністю терапія з собаками є частиною реабілітації, оскільки допомагає тренувати (навантажувати) деякі частини тіла. Дуже важливим і успішним методом є позиціювання.
У дітей каністерапія найбільш часто використовується в логопедії, реабілітації слуху, а також для дітей з порушенням інтелектуального розвитку (синдром Дауна, ДЦП, із розладами аутичного спектру)[2].
Каністерапія також використовується як допоміжний психотерапевтичний метод для вирішення різних ситуацій, коли інші методи неефективні чи непридатні. Каністерапія знає наступні форми: активності, терапія, навчання, і втручання в кризу.[2]
Типи пацієнтів
Найбільші результати позиціювання собаки помічені в людей з інвалідністю, які страждають від м'язових спазмів чи тремтіння. Той же принцип був, але успішно використовуються для пацієнтів із захворюваннями, які викликають тремор м'язів (наприклад, хвороба Паркінсона).
Освіта
У Чехії, Іспанії та Польщі є спеціальність «каністерапевт». В Ізраїлі є післядипломна освіта, після якої видається диплом державного зразка з тією є спеціальністю.[3]
Примітки
- Beiger та Jean, 2011.
- Що таке каністерапія, та як собака може стати лікарем. hromadske.radio. Громадське радіо. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- Лагута Людмила (5 травня 2019). Пухнасті реабілітологи. oth.nlu.org.ua. Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади. Процитовано 13 січня 2021.
Джерела
- Каністерапія для літніх людей(чес.)
- Beiger, François; Jean, Aurélie (2011). Autisme et zoothérapie : Communication et apprentissages par la médiation animale. Santé Social (французькою). Dunod. с. 176. ISBN 978-2-10-056561-0.
- Н.Т. Коломоєць. Каністерапія як допоміжний альтернативний засіб спілкування дітей із розладами аутистичного спектра // Актуальні питання корекційної освіти. — 2015. — № 6. — С. 159-170.