Капеланська служба Збройних сил України

У 2009 році з метою запровадити інститут військового капеланства (душпастирства) в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, при Міністерстві оборони України, наказом №115 від 17.03.2009 було створено Раду у справах душпастирської опіки. У квітні 2011 р. наказом Міноборони №220 від 22.04.2011 було затверджено Концепцію душпастирської опіки у Збройних Силах України, розроблену за участі представників церков і релігійних організацій[2].

14 грудня 2016 р. вважається офіційною датою становлення кадрової служби військового духовенства. Саме цього дня Міністр оборони Степан Полторак підписав наказ №685 “Про затвердження Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних силах України”. Документ визначив структуру, основні завдання та порядок діяльності капеланської служби[1].

На грудень 2018 р. в Збройних Силах України введено 105 посад а укомплектовано лише 68 посад. Відповідно до Наказу Міністерства оборони України №685, кожна релігійна організація самостійно здійснює загальну богословську підготовку кандидатів на посади військових священиків (капеланів). Разом з тим, військові священики (капелани) проходять курс навчання за відповідною програмою, яка включає основи військової справи, військово-гуман ітарну та військово-психологічну підготовку. Протягом 2017-2018 років проведено два Базових курси підготовки, які успішно пройшли 52 військових священиків (капеланів)[3].

У період з 2014—2018 роки, у ході війні на Донбасі в Збройних силах України на волонтерських засадах пройшли ротацію майже 5 тисяч священнослужителів[4].

• організація та проведення молитов, богослужінь, благословень, урочистих і поминальних заходів та інших релігійних обрядів і культів, пов’язаних із задоволенням релігійних потреб військовослужбовців;
• виховання військовослужбовців на основі морального і духовного потенціалу релігійної та культурної спадщини українського народу;
• допомога військовослужбовцям у розвитку їх особистісних та колективних моральних якостей на основі братерства, мужності, хоробрості, відповідальності, поміркованості, стійкості, жертовності, дисциплінованості, розсудливості;
• ознайомлення військовослужбовців з основами релігійного вчення;
• виховання у військовослужбовців толерантного ставлення до людей з іншим світоглядом та релігійними переконаннями;
• ознайомлення особового складу з історією національного, культурного та релігійного становлення української державності;
• налагодження партнерських відносин з представниками релігійних організацій, які діють у місцях дислокації військових частин;
• участь у реабілітації особового складу, який потребує психологічної допомоги;
• всебічна душпастирська опіка та турботливе ставлення до військовослужбовців та членів їх сімей[5].

22 січня 2021 року зареєстровано законопроект «Про Службу військового капеланства», який став результатом плідної співпраці представників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, церков та релігійних організацій, а також депутатів різних фракцій[6].

• Капеланство НАТО
• Українське євангельське капеланство

• Капеланам пропонують надати статус військовослужбовців /Укрінформ, 22.1.2021/

• НАКАЗ №685 Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України
• Военные капелланы: кто молится за украинских солдат(рос.)