Карамишевська культура

До раннього етапу відносяться матеріали поселень Карамишево-5, Василівський Кордон-5, Василівський Кордон-7, Савицьке-1, Карамишево-1 та Добре. За формою горщики поділяються на прямостінні, закритої, відкритої форм та профільовані. На кількох посудинах було ребро. Краї горщиків, переважно пригострені, рідше — округлі, ще рідше вони сплощені. Виявлені на поселенні днища у 6 випадках плоскі, у 3 — пригострені. У переважній більшості даний посуд або не мав орнаменту, або прикрашалася у верхній частині горизонтальним поруч ямок або перлинних відбитків. Кераміка орнаментувалася в поодиноких випадках горизонтальними рядами овальних, трикутних, підтрикутних, ромбічних, точкових наколів. Рідко на стінках посудин фіксуються просвердлені отвори. Вся кераміка одношарова в зламі, світло-коричневого кольору, з домішкою шамоту в муловому тесті. Більшість судин лощилось після нанесення на виготовлений горщик тонкого шару ангоба. Менша частина з них, навпаки, після виготовлення до ангобування згладжувалася гребінчастим штампом, а потім вже, після висихання, покривалася тонким шаром ангобу й загладжувалася до лощіння. Ліплення посудин на всіх трьох етапах проводилася стрічковим способом, при якому нижній край стрічки накладався на попередню стрічку зсередини, тобто використовувався прийом їх косою стикування. Ширина стрічок варіює в залежності від діаметра тієї чи іншої частини посудини. Визначити комплекс кам'яних знарядь на предмет типології практично не представляється можливим, тому що матеріали отримані на змішаних пам'ятках з нечіткою стратиграфією.

Вироби з каменю представлені тільки на стоянці Карамишево-5 двома ножами, одним струганком, трьома дисковидними нуклеусами для зняття сколи, одним наконечником трикутної форми з черешком, двома різцями, одним відбійником, п'ятьма шкребками. В якості скребків використовувалися також 4 ретушованих сколи. Для пам'ятках характерна яскраво виражена відсколова технологія виготовлення знарядь (знайдено всього 2 неправильних пластини). Провідний виробний матеріал місцевий низькоякісний кремінь сірого кольору. Один скребок виготовлений з кварциту. Найймовірніше, основну частину виробів з каменю можна датувати неолітичною добою, хоча не можна виключати, що якась частина з них може відноситися до 3 інших кремінним культурам — середньостогівської, катакомбної та воронізької. Виявлений кремінний комплекс характеризується яскраво вираженою відсколовою технологією, тому що на 96 крем'яних знахідок припадає лише 2 пластини.

Головною ознакою 2-го етапу культури є зростаючий відсоток кераміки, прикрашеної овальними наколами, а на поселенні Рибне Озеро-2 він явно переважає. Крім цього, найбільші колекції цього етапу отримані на стоянках у Чернавського мосту, пункт 222 Ярлуковської Протоки.

Переважає кераміка сірого кольору, зовнішні і внутрішні поверхні якої залощені, в меншій мірі вони покриті гребінчастими згладжуючими розчесами, по верху яких відбувалося лощіння по ангобу. Тісто щільне, присутня невелика домішка шамоту, рідше — органіки і на поселенні Рибне Озеро — раковини. Поудини в основному маленьких і середніх пропорцій. Діаметр їх — 14, 16, 18, 28, а в поодиноких випадках — до 50 см. По верху горщики орнаментувались одним або кількома горизонтальними рядами конічних ямок. Деякі посудини по краю прикрашені насічками, а також наколами округлої, овальної, рідше трикутної форм. Були присутні також ямкові й точкові вдавлення, що на поверхні горщиків компонувалися у горизонтальні, косовертікальні ряди, іноді у вигляді хвилі. Тільки в одному випадку горщик орнаментувався зсередини. Більшість складають посудини з пригостреним або округлим краєм, набагато рідше він плоский. На поселеннях виявлено тільки одне пригострене днище. За формою горщики поділяються на прямостінні, злегка відкриті й злегка закриті (приблизно у рівних пропорціях), набагато рідше зустрічаються профільовані форми. Для цього етапу культури відома одна господарська споруда на поселенні Рибне Озеро 2 — овальна в плані житлової споруди розміром 560x385 см з вогнищем у центрі, злегка заглиблена в материк.

Припускається, що 2-ий етап культури був досить короткостроковим й тривав не більше 200 років й датується 3850-3500 роками до Р. Х..

Відмітною ознакою третього етапу карамишевської культури є наявність гребінчастих відбитків в орнаментації кераміці. Найбільш ярковираженним комплексом цієї культури є поселення Карамишево-9 й Ярлуковська Протока (пункт 222). На останньому з них, крім керамічної колекції, прикрашеної овальними наколами, присутньо численний посуд з гребінчастою орнаментацією.

По ряду таких ознак, як наявність в колекції неорнаментованого посуду, лощення її поверхні, прикраси перлинами, гофрування віночків, просвердлених отворів, прокреслених ліній, присутність мотиву висячих трикутників, а також схожість топографічних умов розташування стоянок з розглянутими матеріалами, кераміка карамишевського типу найбільш близька елшанським старожитностям. Хоча слід визнати, що говорити про їх повну ідентичність неможливо, так як на карамишевській кераміці немає орнаментації гладкою качалкою, а прокреслений орнамент, профілювання посудин, просвердлені отвори зустрінуті в одиничних випадках. У свою чергу, псевдошнурова орнаментація не характерна для елшанської кераміки. Виходячи з цього, вважаємо, що поява карамишевської культури стало результатом продовження переходу населення вже середньоволзької культури на територію Верхнього Дону, в керамічному комплексі якої чітко простежується вся сукупність зазначених вище ознак. Тоді можливо, що середньомокшанська стоянка Ковиляй-1, матеріали якої знаходять аналогії карамишевським, була точкою, що маркує просування середньоволзького населення у Наддоння. Не виключено, що причиною пересування середньоволзького населення на територію Верхнього Дону могли бути й деякі кліматичні зміни, оскільки відзначається досить глибока аридизація клімату близько 5200 років до Р. Х..