Каратепські написи
Каратепські написи — написи VII століття до н. е., виявлені у 1946 році в південно-східній Туреччині, у горах Тавр неподалік міста Кадірлі (тур. Kadirli) на гірському хребті Каратепе (тур. Karatepe — Чорна гора) професором Стамбульського університету, директором Археологічного інституту Г. Т. Боссертом (Helmuth Theodor Bossert).
![](../I/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF._%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%C2%AB%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B2%C2%BB.jpg.webp)
![](../I/KaratepeS%C3%BCd5.jpg.webp)
Опис
Біля південної брами каратепського замку був кам'яний лев, який служив постаментом статуї, знаної як «Боги на двох биках», що лежала біля нього без голови і рук. Чотири її сторони були записані фінікійською азбукою, три з яких потрощив удар від падіння. Знайдений в Каратепе двомовний напис 8 ст. до н. е. фінікійською та лувійською мовами, що приводить генеалогію царів Адани від «роду Мопса», напис свого часу послужив лінгвістам ключем до дешифровки лувійських ієрогліфів.
Переклад
XX. «І я побудував потужні фортеці у всіх кінцях на кордонах, у тих місцях, де були злі люди, ватажки банд, жоден з яких не був зобов'язаний службою роду (династія Азітавадди), але я, Азітавадда, поклав їх під ноги свої».
XXXV. «І я побудував це місто, і я дав йому ім'я Азітаваддійя, бо Ваал (ієрогліф, хетською „Бог бурі“) та Решеф-птиця (ієрогліф хетською „Бог-олень“?) послали мене побудувати його».
Див. також
Джерела
- T. Bossert, Turk Tarih Kurumu, Belleten, Nisan, 1953.
- C. W. Ceram, The Secret of the Hittites