Кардашов Дмитро Іванович

Дмитро Іванович Кардашов (1887, Одеса 1954, Москва) – історик КПРС.

Кардашов Дмитро Іванович
Народився 1887(1887)
Одеса, Російська імперія
Помер 1954(1954)
Москва, СРСР
Громадянство Російська імперія,  СРСР
Діяльність історик, викладач
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Заклад Одеський інститут народної освіти
Посада професор

Життєпис та науковий доробок

Народився 26 жовтня 1887 року в Одесі у родині службовця.

Після отримання домашньої навчальної освіти навчався у Рішельєвській гімназії, яку закінчив у 1905 році. В 1912 році закінчив математичне відділення фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету.

В 19121913 роках як вільнозобов'язаний відбув військову повинність та у вересні 1913 року поступив на службу викладачем математики 1-ї Миколаївської чоловічої гімназії. З початком першої світової війни мобілізований прапорщиком запасу, але вже у жовтні того ж року тяжко пораненим евакуйований до Одеси. Після чотирьохмісячного лікування переведений до військової прийомної комісії Єлизаветграда.

У березні 1917 року був обраний до Єлизаветградської Ради робітничих і солдатських депутатів, а в травні того ж року делегований до Одеси на фронтовий з'їзд (Румчерод), де обраний членом ЦВК (травень-грудень 1917 р.). Під час окупації Одеси (1918 р.) повернувся до Миколаєва та продовжив педагогічну діяльність у місцевому Учительському ін-ті. В19191920 рокахпрацював заступником завідувача Миколаївського відділу народної освіти.

В травні 1920 року переїхав до Одеси, де при губернському відділі народної освіти зайняв посаду завідувача шкільного підвідділу. Був делегатом ІІ Всеукраїнської наради з питань народної освіти у Харкові (липень 1920 р.). У 1920 - 1925 роках був відповідальним редактором газети «Моряк».

3 лютого 1922 року Одеським губернським комітетом професійно-технічної та спеціально-наукової освіти призначений викладачем (від 1925 р. — професор) історичного матеріалізму, соціології, історії РКП(б) та ленінізму в Одеському інституті народної освіти (ОІНО) (1922 - 1928 рр.), Одеському інституті народного господарства (1922 - 1928 рр.) , Одеському політехнічному інституті (1923 - 1925 рр.).

У квітні 1922 р. як дійсний член увійшов до складу створеної при ОІНО кафедри марксизму-ленінізму (19221923 рр.). У 1927 р. керівник Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при ОІНО М. Слабченко пропонував його кандидатуру на посаду наукового співробітника, але через кон'юнктурні погляди керівництва Укрнауки ця ідея залишилася не реалізованою. Автор багатьох праць з історії революційних подій 1905 р., комуністичної партії.

Наприкінці 1920-х рр. був запрошений до науково-викладацької діяльності у Москві..

Помер у 1954 році в Москві. Похований на Введенському кладовищі.

Праці

  • Генеральная репетиция (1905 г.). — Х., 1925;
  • Между двумя революциями (Из истории РКП(б)). — Х., 1926;
  • Історія ВКП(б) в резолюціях партз'їздів й конференцій. — Х., 1926.
  • З епохи розламу РСДРП 1903–1904 рр. // Літопис революції — 1928. — № 5. - С. 77 - 81.
  • До історії боротьби за ІІІ з’їзд на Україні/ Д. Кардашов// Літопис революції. – 1930. – № 6. – С. 5 – 28.
  • Новый документ о ІІ съезде РСДРП // Пролетарская революция. — 1928. — № 8.

Література

  • Левченко В. В. Історія в Одеському інституті народної освіти: викладання та дослідження // Записки історичного факультету ОНУ ім. І. І. Мечникова. — Вип. 12. — Одеса, 2002. — С. 234–236;
  • Заруба В. М. Історик держави і права України академік М. Є. Слабченко (1882–1952). — Дніпропетровськ, 2004. — С. 117–119;
  • Левченко В. В. Ротація професорсько-викладацького складу з гуманітарних дисциплін в Одеському інституті народної освіти // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. — № 17 (37). — Одеса, 2006. — С. 144–146.
  • Одеські історики. Енциклопедичне видання. – Т. 1 (початок ХІХ – середина ХХ ст.). – Одеса: Друкарський дім, 2009. – С. 154 - 155.
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 3 — Одеса: ПНПУ, 2020. — С. 27. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/6424/1/Bukach%20Valery%20Mykhailovych.pdf

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.