Карелін Володимир Петрович

Володимир Петрович Карелін (Білоус) (15 (27) вересня 1897, Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія — 3 вересня 1938(1938-09-03), Москва, СРСР) — український радянський розвідник. Начальник Розвідувального Управління НКВС Української РСР (1925—1930, 1934—1935)

Володимир Петрович Карелін (Білоус)
 Майор
Загальна інформація
Народження 15 (27) вересня 1897
Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія
Смерть 3 вересня 1938(1938-09-03) (40 років)
Москва, СРСР
Військова служба
Роки служби 1925—1935
Приналежність  СРСР
Рід військ НКВС
Формування Іноземний відділ Управління державної безпеки НКВС Української СРР
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився 15 вересня 1897 року в місті Одесі. У 1914 році закінчив Одеське комерційне училище. У 1915 році служив рядовим у 40-му піхотному запасному полку, був звільнений за станом здоров'я. У 1915 році вступив на юридичний факультет Міжнародного інституту в Одесі, але повний курс навчання не пройшов.

У 1917—1918 рр. — працював контролером у місті Одесі

У 1919 році — контролер губернського фінансового відділу, а згодом — бухгалтером Раднаргоспу.

У 1920 році — працював старшим слідчим Одеської комендатури, З листопада 1920 року — старший слідчий в Губкомдезі (Губернському комітеті боротьби з дезертирством).

З квітня 1921 по 1922 рр. — обіймав посади помічника уповноваженого Одеської губернської надзвичайної комісії,

У 1922—1923 рр. — уповноважений Секретного відділу надзвичайної комісії.

У 1923—1924 рр. — помічник начальника з охорони кордонів, згодом начальник контррозвідувального відділу Одеської губернської надзвичайної комісії.

З 1924 року — працював помічником начальника Частин прикордонної охорони з оперативних питань,

З 1925 по 1926 рр. — заступник начальника Контррозвідувального відділу Одеського Окремого відділу Об'єднаного державного політичного управління.

У грудні 1925 року — уповажений Контррозвідувального відділу Державного політичного управління Української СРР. Цей підрозділ відповідав за координацію закордонної розвідувальної роботи.

Зі створенням у серпні 1926 року у складі зазначеного відділу 2-го відділення, на яке покладали функції зовнішньої розвідки, очолив його.

У липні 1930 року його призначають помічником начальника Особливого відділу Українського військового округу і Державного політичного управління Української СРР, З 1932 року — заступник начальника Особливого відділу Українського військового округу і Державного політичного управління Української СРР.

У 1933 році — заступник начальника Особливого відділу Українського військового округу — начальник Іноземного відділу Державного політичного управління Української СРР,

У 1934 році — очолив Іноземний відділ Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української СРР[1].

У червні 1935 року — призначений на посаду начальника Особливого відділу Управління державної безпеки по Управлінню Народного комісаріату внутрішніх справ Білоруської СРР.

У 1937 році — заступник начальника 5-го відділу Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР.

29 липня 1937 року — був заарештований, у листопаді 1937 року звільнений зі служби у званні майора держбезпеки.

У вересні 1938 року його розстріляно.

Нагороди та відзнаки

Примітки
  1. КЕРІВНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.