Каркасна система готичної архітектури
Каркасна система готичної архітектури - сукупність конструктивних будівельних прийомів, що з'явилися в готиці, яка дозволила змінити розподіл навантаження в будівлі і помітно полегшити його стіни і перекриття. Завдяки цим винаходом, архітектори середньовіччя змогли значно збільшити площу і висоту споруд. Основними елементами конструкції є контрфорси, аркбутани і нервюри.
Опис
Головною рисою готичних соборів є їх ажурна структура, що представляє собою різкий контраст масивним конструкціям попередньої романської архітектури.
Розподіл навантаження
Технічним проривом архітекторів готики стало їх відкриття нового способу розподілу навантаження. Будь-яка окрема будівля має два види навантажень: від власної ваги (включаючи перекриття) і погодні (вітер, дощ, сніг). Навантаження від стін передається до фундаменту, нейтралізуючи його в землі. Саме тому кам'яні будинки будуються більш ґрунтовно, ніж дерев'яні, так як камінь, будучи важче деревини, піддається більшій загрозі обвалення в разі помилки в розрахунках. Романська архітектура, почасти є спадкоємицею давньоримської, в якій несучими частинами будівлі були всі стіни цілком. Якщо архітектор бажав збільшити розмір склепіння, то таким чином збільшувалась і його вага, і стіну доводилося потовщувати, щоб вона могла витримати вагу такого зводу.
Вирішальною для розвитку готики став здогад, що вага і тиск кам'яної кладки можуть концентруватися в певних точках, і якщо їх підтримати саме в цих місцях, іншим елементам споруди вже не обов'язково бути несучими. Так виник готичний каркас - хоча передумови для нього з'явилися дещо раніше: «Історично цей конструктивний прийом виник з удосконалення романського хрестового зводу. Уже романські зодчі в деяких випадках викладали шви між розпалубками хрестових склепінь виступаючим назовні камінням. Однак такі шви мали тоді чисто декоративне значення, звід як і раніше залишався важким і масивним»[1].
| Романіка | Готика |
|---|---|
 |
 |
| Навантаження передають стіни по всій довжині собору | Навантаження передають елементи каркасної конструкції, рівномірно розподілені по периметру будівлі |
| Колони не мають особливого значення | Колони разом з контрфорсами і аркбутанами - головні несучі елементи будівлі |
| Товсті масивні стіни, товщиною в кілька метрів, несуть навантаження | Тонкі стіни, зведені між колонами, є ненесучими перегородками |
| Невеликі обсяги будівлі | Собор може мати колосальний розмір |
| Стелі не дуже високі | Стелі дуже високі |
| Вікна невеликі, так як прорізають несучу стіну і не повинні зменшувати її несучу здатність | Вікна можуть займати весь простінок між колонами, замість перегородки |
| Всі приміщення розмежовані між собою масивними стінами, простінками і колонами | Приміщення візуально об'єднані в одне ціле завдяки тонким опорним колонам |
Новаторство технічного рішення полягало в наступному: звід перестали спирати на суцільні стіни будівлі, масивний циліндричний звід замінили ажурним нервюрним хрестовим, тиск цього зводу передається нервюрами і арками на стовпи (колони), а бічний розпір сприймається аркбутанами і контрфорсами.
