Карлос Меса

Карлос Дієго Меса Гісберт (ісп. Carlos Diego Mesa Gisbert; нар. 12 серпня 1953) — болівійський журналіст, політик та історик, президент країни з 17 жовтня 2003 до 6 червня 2005 року.

Карлос Меса
Carlos Diego Mesa Gisbert
Карлос Меса
Прапор
 78-й Президент Болівії
17 жовтня 2003 — 6 червня 2005 року
Попередник: Гонсало Санчес де Лосада
Наступник: Едуардо Родрігес
 
Народження: 12 серпня 1953(1953-08-12)[1][2] (68 років)
Ла-Пас, Болівія[1]
Національність: Болівієць
Країна: Болівія
Релігія: Католицизм
Освіта: Мадридський університет Комплутенсе і Higher University of San Andrésd
Партія: незалежний політик
Батько: José Mesa Figueroad
Мати: Teresa Gisbert Carbonelld
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Журналістика

1975 року очолив Болівійський фільмофонд. З 1979 року працював журналістом.

Був заступником головного редактора газети «Ультіма ора», редактором каналу 6 «Америка телевісьйон» та каналу 2 «Болівійська телесистема».

1990 року Карлос Меса став засновником і головним редактором компанії «Об'єднання тележурналістів», перетвореної 1998 року на «Телевізійну мережу».

Його програма політичних інтерв'ю «Обличчям до обличчя» виходила в ефір понад 19 років.

Разом із Хіменою Вальдівія був продюсером фільму «Йона та рожевий кит» 1995 року.

Політична діяльність

2002 року переміг на загальних виборах як кандидат у віце-президенти в уряді Гонсало Санчеса де Лосади.

Карлос Меса став президентом в результаті відставки останнього після інциденту з розгоном армією та поліцією акцій протесту в столиці Болівії[3].

Карлос Меса займав в уряді де Лосади пост віце-президента й отримав президентські повноваження автоматично через відставку чинного президента відповідно до конституції.

Бібліографія
  • Меса Гісберт, Карлос Д. «Президентське правління в Болівії: між силою та законом»
  • «Важкий шлях болівійського кіно» (1985),
  • «Обличчям до обличчя: десять років розмов за умов демократії» (1993)
  • «Історія Болівії» (1997, п'ять видань),
  • «Слово як зброя» (2000)

Кінодокументалістика

Спільно з Маріо Еспіносою автор понад п'ятдесяти документальних фільмів у жанрі історико-журналістського репортажу.

  • «Всемогутній: між небом і пеклом» (1998)
  • «Війна Чако» (1992),
  • «Чому Пас Самора?» (1994),
  • «Болівія, XX століття» (2001),
  • «Пас Естенсоро: політика — мистецтво можливого» (2001).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #141144548 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Munzinger Personen
  3. Пост президента Болівії зайняв історик і журналіст Карлос Меса

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.