Кароліна Бенедікс-Брюс

Кароліна Марія Бенедікс-Брюс (швед. Carolina Maria Benedicks-Bruce; 28 жовтня 1856, Стокгольм, Швеція18 лютого 1935, Готланд, Швеція) — шведська скульпторка і художниця.

Кароліна Бенедікс-Брюс
швед. Carolina Benedicks-Bruce

При народженні швед. Carolina Maria Benedicks
Народження 28 жовтня 1856(1856-10-28)[1][2]
Стокгольм, Швеція[1]
Смерть 16 лютого 1935(1935-02-16)[1][3] (78 років)
  Q10717808?, Ґотланд, Готланд, Швеція[1][3]
Поховання Väskinde Churchd[4][5]
Країна  Швеція[6][7][8]
Навчання Шведська королівська академія вільних мистецтв (1885)[9][1], Академія Колароссі (3 лютого 1890)[10] і Q85612765?[4]
Діяльність скульпторка, мисткиня, суфражистка
Напрямок women's suffrage in Swedend[7][8]
Вчитель Alexandre Falguièred[9][4][…], Август Мальмстрем[4] і Gaston Rodriguezd[4][10]
Член Société des Artistes Françaisd[4], Föreningen för kvinnans politiska rösträtt i Västkinded[7] і Föreningen för kvinnans politiska rösträtt i Visbyd[8]
Батько Edvard Otto Benedicksd[11][4]
Мати Carolina Charlotta Cantzlerd[4]
У шлюбі з William Blair Bruced[1]
Брати, сестри   Gustaf Benedicksd[11], Карл Бенедіксd[11], Ottonie Maria Benedicksd і Sofie Henriette Wisingd

 Кароліна Бенедікс-Брюс у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 28 жовтня 1856 року в Стокгольмі. Батько — Едвард Отто Бенедікс (Edward Otto Benedicks), мати — Кароліна Шарлотта (Karolina Charlotta, дівоче прізвище Cantzler); в сім'ї було ще кілька братів і сестер.

Початкову художню освіту Кароліна отримала у Августа Мальмстрема. У 1881 році була зарахована до класу скульптури Королівської академії вільних мистецтв, ставши третьою жінкою в історії Швеції, яка здобувала цю професію (після Карін Аросеніус та Іди Еріксон-Молард). Під час навчання познайомилася з Гільмою Клінт і Гердою Тірен, з якими в 1883 поїхала до Франції. Вони жили переважно в Парижі і в художній колонії в Грез-сюр-Луен. Після закінчення навчання в Академії, Кароліна повернулася до Франції і стала ученицею скульптора Александра Фальг'єра.

Кароліна і Вільям Брюс

Влітку 1885 року вона познайомилася з канадським художником Вільямом Брюсом, восени цього ж року вони були заручені, але одружилися лише в 1888 році. У 1900 році вони створили свій літній будинок Брюсебо в Готланді. Після смерті чоловіка в 1906 році Кароліна Бенедікс-Брюс продовжувала жити у цьому будинку до кінця життя.

Поряд з професійною художньою діяльністю вона займалася і громадською, зокрема відстоювала виборчі права жінок і зіграла важливу роль в заснуванні Lottakåren на Готланді, а також відділення Väskinde асоціації Stockholmsföreningen för kvinnans politiska rösträtt (FKPR).

Померла 16 лютого 1935 року в лені Готланд.

Не маючи дітей, в своєму заповіті вона заявила, що Brucebo повинен залишатися місцем, де молоді художники могли б розвивати свою майстерність. У 1972 році тут був створений фонд Brucebo Fine Art Scholarship Foundation [12], стипендія якого надається молодим канадським художникам, які можуть приїхати і вчитися в Brucebo.

Творчість

Кароліна Бенедікс була в основному скульпторкою, але також працювала у техніках офорт та акварель. При виготовленні бюстів використовувала мармур і бронзу. Кілька її робіт були представлені в Паризькому салоні в 1893 році. Брала участь у Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році, де була нагороджена бронзовою медаллю, а потім у Відні.

Її роботи представлені, зокрема, в Національному музеї в Стокгольмі й в Музеї округу Евлеборг (Länsmuseet Gävleborg). У її домі Brucebo у наші дні відкрито музей. [13]

Галерея

Література

  • Hanne Ödin. Caroline Benedicks Bruce - skulptris och akvarellist. Artikel ur Gotländskt Arkiv, 1991.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.