Кароліна Гессен-Гомбурзька (1819—1872)

Кароліна Амалія Єлизавета Гессен-Гомбурзька (нім. Caroline von Hessen-Homburg); 19 березня 1819 — 18 січня 1872) — принцеса Гессен-Гомбурзька, донька ланграфа Гессен-Гомбургу Густава та принцеси Ангальт-Дессау Луїзи, дружина князя Ройсс-Ґряйца Генріха XX. Регентка Ройсс-Ґряйца у 1859—1867 роках при своєму синові Генріхові XXII.

Кароліна Гессен-Гомбурзька
нім. Caroline von Hessen-Homburg
Кароліна Гессен-Гомбурзька
Світлина Кароліни Гессен-Гомбурзької
княгиня-консорт Ройсс-Ґряйца
Початок правління: 1 жовтня 1839
Кінець правління: 8 листопада 1859
Попередник: Софія Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг
Наступник: Іда цу Шаумбург-Ліппе
Дата народження: 19 березня 1819(1819-03-19)
Місце народження: Бад-Гомбург, Гессен-Гомбург
Дата смерті: 18 січня 1872(1872-01-18) (52 роки)
Місце смерті: Грайц
Чоловік: Генріх XX Ройсс цу Ґряйц
Діти: Ерміна, Генріх XXI, Генріх XXII, Генріх XXIII, Марія
Династія: Гессенський дім, Ройсси
Батько: Густав Гессен-Гомбурзький
Мати: Луїза Ангальт-Дессау

Біографія

Народилася 19 березня 1819 року у Гомбурзі. Стала первістком в родині принца Густава Гессен-Гомбурзького та його дружини Луїзи Ангальт-Дессау, з'явившись на світ за рік після їхнього весілля. Мала молодшу сестру Єлизавету та брата Фрідріха. Правителем Гессен-Гомбургу в цей час був її дід Фрідріх V. Матір доводилася батькові рідною племінницею і від народження була глухою.

Мешкало сімейство у Гомбурзькому замку. У січні 1839 принц Густав став кронпринцом Гессен-Гомбургу. Ландграфство очолив його старший брат Філіп, який не мав нащадків, і батько Кароліни мав в майбутньому успадкувати престол.

Генріх XX на літографії 1841 року

У віці 20 років Кароліна була видана заміж за 45-річного князя Ройсс-Ґряйца Генріха XX. Наречений був вдівцем, дітей від першого шлюбу не мав. Весілля відбулося 1 жовтня 1839 у Гомбурзі. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

  • Ерміна (1840—1890) — дружина принца Гуго фон Шонбург-Вальденбург, мала четверо дітей;
  • Генріх XXI (11 лютого—14 червня 1844) — прожив 4 місяці;
  • Генріх XXII (1846—1902) — наступний князь Ройсс-Ґряйца у 1859—1902 роках, був одружений із принцесою Ідою цу Шаумбург-Ліппе, мав сина та п'ятьох доньок;
  • Генріх XXIII (1848—1861) — прожив 13 років;
  • Марія (1855—1909) — дружина графа Фрідріха цу Ізенбург ін Меєрхольц, дітей не мала.

Проживала родина у Нижньому палаці Грайцу.[1] У 1859 році Генріх XX помер і Кароліна стала регенткою при їхньому старшому синові Генріхові XXI. Із початком Австро-прусської війни у 1866 році Кароліна підтримала Австрійську імперію. Князівство було окуповане прусськими військами і їй великими зусиллями вдалося зберегтти незалежність малої країни. Пруссія погодилася прийняти контрибуцію у 100 000 талерів, половина з яких була виплачена з особистих коштів регентки. За князівство вступився також великий герцог Саксен-Веймар-Ейзенаху Карл Александр.

Княгиня пішла з життя 18 січня 1872 у Грайці, за рік після проголошення Німецької імперії. Похована у князівській крипті в міській церкві Святої Марії у Грайці.[2]

Генеалогія
Фрідріх IV
 
Ульріка Луїза Сольмс-Браунфельсська
 
Людвіг IX
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
 
Леопольд III
 
Луїза Бранденбург-Шведтська
 
Фрідріх V
 
Кароліна Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх V
 
 
 
 
 
Кароліна Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
Фрідріх Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
Амалія Гессен-Гомбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Густав Гессен-Гомбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Нижній палац — резиденція князів Ройсс старшої лінії Архівовано 27 вересня 2017 у Wayback Machine. (нім.)
  2. Церква Святої Марії у Ґрайці Архівовано 18 квітня 2014 у Wayback Machine. (англ.)

Література
  • Friedrich Wilhelm Trebge: Spuren im Land. Aus der Geschichte des apanagierten thüringisch-vogtländischen Adelshauses Reuß-Köstritz. 2., ergänzte Auflage. Vogtländischer Altertumsforschender Verein zu Hohenleuben, Hohenleuben 2005.
  • Thomas Gehrlein: Das Haus Reuß. Älterer und Jüngerer Linie (= Deutsche Fürstenhäuser. 19). 2., überarbeitete Auflage. Börde-Verlag, Werl 2006, ISBN 3-9810315-3-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.