Карпенко Фросина Андріївна
| Карпенко Фросина Андріївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
12 червня 1905 село Хороше | |||
| Померла |
1992 село Хороше | |||
| Громадянство |
 СРСР,  Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | Поезія | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1929—1992 | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Карпенко Фросина Андріївна (народилася 12 червня 1905 року в с. Хороше на Дніпропетровщині) — українська народна поетеса. За підпільну діяльність в часи окупації нагороджена орденом Вітчизняної війни 2-го ст. та медалями. Авторка книжок: оповідань «Хорошанські бувальщини», повісті «Гомін степу», збірки гуморесок «А ви б умовчали», поетичних збірок: «Розцвітає Україна», «Пісні мої, думи мої», «Прощання з літом». Померла у лютому 1992 р.
Біографія
У 9 років зосталася сиротою, виросла в наймах. Грамоти навчилася самотужки в дитинстві, тоді ж почала складати вірші. У тридцяті роки, будучи ланковою зернорадгоспу — «Дніпропетровський», вона склала немало віршів про колгоспну працю. Записувати їх вона не вміла, бо грамоти навчилась лише на тридцять четвертому році життя. Проте на районних, обласних і навіть республіканських оглядах художньої самодіяльності почала з'являтися невисока на зріст, кругловида жіночка в селянській хустині й читала свої вірші.
З 1929 — колгоспниця. Перші вірші опубліковано 1939. В них оспівує Леніна, Комуністичну партію, славить трудівників, висміює нероб.
Збірки віршів: «Розцвітає Україна» (1950), «Пісні мої, думки мої» (1960), «Прощання з літом» (1975), оповідань: «Хорошанські бувальщини» (1968) та ін.
У віршах Фросини Карпенко все йде від землі, від її життєдайних глибин, а така поезія стоїть найближче долюдських сердець. Талант поетеси помітили. Її було запрошено до інституту фольклору АН УРСР, де записали її пісні.
Творчість
Книги:
- «Розцвітає Україна» (1950),
- «Пісні мої, думки мої» (1960),
- «Прощання з літом» (1975),
- «Хорошанські бувальщини» (1968).