Катакомбна культурно-історична спільність
Катакомбна культурно-історична спільність – група археологічних культур середньої бронзової доби (20–17 ст. до н. е.).
Її пам'ятки поширені в степовій і лісостеповій смузі від правобережжя Волги і Кавказу до Дніпра та пониззя Дунаю.
Регіональними складовими катакомбної культурно-історичної спільноти є:
- донецька,
- харківсько-воронезька,
- дніпровсько-азовська,
- передкавказька культури,
- інгульська культура.
Репрезентована численними могилами-курганами, в яких поховання влаштовані в катакомбах-підбоях, зроблених у стінах могильних ям. Небіжчики розміщені в зібганому або випростаному стані, переважно на правому боці чи спині.
Супровідний інвентар: глиняний, зрідка дерев'яний посуд, знаряддя, прикраси, вохра, жаровні, в східних регіонах – ще курушки та черепи і кінцівки бика й вівці.
Відомі поодинокі поселення на низьких терасах, зрідка на горбах. Житла – напівземлянки (деякі з кам'яною основою) та наземні, прямокутні чи овальні.
Вироби
Кераміка переважно плоскодонна, з ошатною шнуровою, гребінцевою та прокресленою орнаментацією, з лінійно-кутовими та заокругленими візерунками.
Знайдені різноманітні бронзові знаряддя праці та зброя, прикраси з бронзи, срібла, кістки та фаянсу.
Прикметні кам'яні молотки, зокрема з орнаментом, кременеві наконечники стріл і дротиків.
Основою їхнього господарства було рухливе скотарство, забезпечене колісним транспортом.
Походження
Її носії належали до індоіранської гілки індоєвропейців.
Катакомбна культурно-історична спільність виникла внаслідок трансформації ямної культурно-історичної спільності, спричиненої до цього як внутрішнім розвитком, так і посиленими контактами з землеробсько-скотарськими культурами передньоазійського кола, передусім Кавказу.
Джерела та література
- Братченко С.Н. Катакомбна культурно-історична спільність // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.