Катерина Болонська

Катерина Болонська або Катерина де Вігрі (італ. Santa Caterina da Bologna}; — італійська свята, засновниця і перша абатиса Клариссинського монастиря Корпус Доміні (Corpus Domini - Тіло Христове) в Болоньї. Була канонізована папою римським Климентом XI 22 травня 712 року.

Катерина Болонська
Народилася 8 вересня 1413[1]
Болонья, Папська держава[2]
Померла 9 березня 1463[3][1] (49 років)
Болонья, Папська держава[4]
Поховання
 : 
У лику католицький святий
Медіафайли на Вікісховищі

Біографія

Катерина, аристократка по походженню, дочка Джованні де Вігрі, визначного дипломата і адвоката з Болоньї. В 11 років Катерина була прикріплена в якості фрейліни до двору Маргарити д’Эсте, позашлюбної дочки маркіза Ніколо, послом якого був її батько. При дворі вона навчається мистецтву, пише вірші і прозу, вивчає латинь и каліграфію, грає на альті і малює. Але вже через 3 роки Катерина відмовилась від світського життя і ввійшла в общину дів-терціарок ордену св. Франциска в Феррарі.

Св. Катерина Болонська Народилася - 8 Вересня 1413 Померла - 9 Березня 1463 (49 років) Канонізована - 22 Травня 1712

В 1431 році разом з іншою молодою жінкою з Феррари, вона заснувала монастир для Ордену святої Клари.

Вона вернулась в Болонью в 456 році, коли міська влада звернулась до неї з проханням заснувати і бути настоятелькою жіночого монастиря цього ж ордену, який мав би розташовуватися при церкві Тіла Христового (Basilica of Corpus Domini).

Катерина — автор «Трактату про сім духовних обладунків необхідних для духовної війни». Частина цієї книги детально описує її видіння і Бога і сатани. Рукописи супроводжуються малюнками, оскільки Катерина була ще й художницею. Частина її рукописів збереглася, включаючи життєпис Святої Урсули з 1456 року, і тепер зберігається в Академічній Галереї в Венеції.

Катерина померла у віці 48 років. Через вісімнадцять днів її ще нетлінне тіло ексгумували і перемістили в каплицю Клариссинок в Болоньї. Її мощі знаходяться там і понині за склом.

Вшанування

Свята Катерина вважається захисницею від спокус і покровителькою художників. Її шанували в рідній Болоньї три століття, перш ніж канонізували в 1712 році. День пам'яті в Католицькій церкві 9 березня.

Сучасні події

У минулому тисячолітті були виявлені нові роботи Катерини і видані на італійську мову в її рідній Болоньї. Ось їх опис кардиналом Біффі Джакомо (італ. Giacomo Biffi):

Роботи Катерини Болонської, багато з яких довго залишалися невідомими, тепер побачили світ. Ми не можемо сказати, що вона не заслужила своєї популярності як громадський діяч, так само як і не можемо стверджувати, що це було лише ланцюгом обставин. Тепер ми маємо можливість міркувати про справжню пам'ятнику богослов'я, який після "Трактату про сім духовних обладунків, необхідних для духовної війни" був створений з особливих самостійних частин: "Дванадцять садів" - містична робота її юності,"Розарій" - латинський вірш про життя Ісуса і "Проповіді" — промови Катерини її сестрам по ордену.

Праці
Sette armi spirituali, 1475
  • Treatise on the Seven Spiritual Weapons Necessary for Spiritual Warfare
  • Laudi, Trattati e Lettere
  • I dodici giardini
  • Rosarium
  • I sermoni

Примітки
  1. Spanò S. Dizionario Biografico degli Italiani — 1979. — Vol. 22.
  2. Czech National Authority Database
  3. RKDartists
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.