Квасников Олександр Іванович
Олександр Іванович Квасников (6 грудня 1912, Биково, Биковська волость, Бронницький повіт, Московська губернія — 20 листопада 1986, Москва) — радянський футболіст, воротар, гравець московських клубів «Динамо» і «Спартак».
Квасников Олександр | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Квасников Олександр Іванович | |
Народження | 6 грудня 1912 | |
Биково, Московська губернія, Російська імперія | ||
Смерть | 20 листопада 1986 (73 роки) | |
Поховання | Введенське кладовище | |
Зріст | 182 см | |
Вага | 78 см | |
Громадянство | СРСР | |
Позиція | воротар | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | Ігри (голи) |
1928—1937 1938 1941 1942 1942—1945 1946—1949 | «Динамо» (Москва) «Спартак» (Москва) «Динамо» (Мінськ) «Крила Рад» (Куйбишев) «Спартак» (Москва) ВМС (Москва) | 12 (-14) 8 (-8) |
Тренерська діяльність** | ||
Сезони | Команда | Місце |
1953 1954 |
ВМС (Москва) БОФ (Севастополь) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Біографія
Динамівський вихованець. З 1928 року почав грати в московській футбольній команді «Динамо», провів у міжнародних матчах у її складі 5 ігор, пропустив 2 м'ячі. У 1932 році виступав за молодіжну збірну команду Москви, учасник матчу зі збірною клубів Туреччини в 1936 році[1]. Був основним воротарем у 1936 році, завдяки своїй майстерності навесні допоміг команді завоювати звання першого чемпіона СРСР, у тому чемпіонаті в матчі з ЦДКА виступив як польовий гравець, вийшовши на заміну[2]. Але вже в 1937 році основним воротарем «Динамо» стає Фокін. У 1938 році переходить до клубу «Спартак» (Москва). У 1942 році, під час служби у куйбишевському гарнізоні, став першим воротарем тільки що створеного місцевого клубу «Крила Рад» і виступав за нього кілька місяців, аж до переведення в інший гарнізон.[3].
Після закінчення кар'єри гравця тренував юнацькі команди з футболу та хокею: «Спартак» (Москва) (1948), ВМС (1949), «Динамо» (Москва) (1952—1975), ВМС (1950—1951). Дав путівку у великий спорт відомим хокеїстам Станіславу Петухову, Олександру Стриганову-молодшому, Віктору Шилову, Олександру Сакеєву, Ігорю Тузику, Валерію Гущину[4], Зінетулі Білялетдінову[5].
Був першим тренером красногорського «Зеніту» з хокею з м'ячем[6].
Його син Станіслав також був хокейним тренером.
Похований на Введенському кладовищі[7].
Досягнення
- Чемпіон СРСР: 1936 (весна), 1938
- Володар Кубка СРСР: 1937, 1938
- Срібний призер чемпіонату СРСР: 1936 (осінь)
Примітки
- Васильев М. (16.01.2002). Александр Иванович Квасников. Личности. Родник. Процитовано 12 травня 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Вартанян Аксель (26.09.2003). Год 1936. Часть четвертая. Первенец с отклонениями. Летопись Акселя Вартаняна. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 12 травня 2009.
- Евгений Мозолевский (10.08.2004). Куйбышевский "Кандидов". Самарские известия. Архів оригіналу за 21 листопада 2012.
- Мочкин Андрей. Валерий Гущин: "За океаном можно побеждать и в суде!". Официальный сайт ХК «Металлург Магнитогорск». Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 12 травня 2009.
- Козин Сергей (30 ноября 2004 г). Зинэтула Билялетдинов: Энхаэловцы знают, зачем их позвали В "АК Барс". Официальный сайт ХК «AK Барс». Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 12 травня 2009.
- Физкультура и спорт. Администрация Красногорского муниципального района Московской области. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 12 травня 2009.
- Голубцов Сергий Алексеевич. Захоронения церковных лиц на Введенском кладбище в Москве. — 1000 прим. — ISBN 5-7248-0064-0.