Квятковський Михайло Тихонович
Файл:Квятковський Михайло Тихонович (09.06.1889—18.06.1951, с. Кучино Московської обл.) — викладач математики (арифметики, алгебри, геометрії й тригонометрії) з методикою навчання Полтавського учительського інституту.
Квятковський Михайло Тихонович | |
---|---|
Народився | 9 (21) червня 1889 |
Помер |
18 червня 1951 (61 рік) Q4250019? |
Народився в сім'ї земського лікаря Тихона Олександровича (який був братом відомого О. О. Квятковського — одного із засновників організації «Народна воля», страченого 1880 в Петропавлівській фортеці за замах на імператора Олександра ІІ). Закінчив Імператорський університет св. Володимира у Києві, професійну кар'єру розпочав 1910. До Полтавського учительського інституту прибув разом з О. К. Волніним із Великих Сорочинців, пропрацювавши там в учительській семінарії декілька років. Роботу в Полтавському учительському інституті, де за недостатністю штатів брав на себе ще й обов'язки бібліотекаря, поєднував із викладанням у полтавській приватній жіночій гімназії М. П. Павелко. Отримав від свого керівництва такий відгук: «Маючи добру педагогічну підготовку за своїм фахом, […] до службових своїх обов'язків ставиться з повною старанністю і користується заслуженою любов'ю учнів і службовців». На початку Громадянської війни, у зв'язку з реформуванням і українізацією Полтавського учительського інституту, змушений був покинути Полтаву. У подальшому став професором математики і заслуженим гідрометеорологом СРСР.
Був одружений з Катериною Наумівною Борисевич-Несенюк і мав з нею трьох дітей, двоє з яких (Тетяна і Всеволод) з'явилися на світ ще в Полтаві. Після Полтави переїхав до підмосковного Кучино, працював у Москві, після смерті був кремований і похований лише 38 років потому в Одесі, в одній могилі із дружиною (прах чоловіка Катерина Наумівна зберігала у себе — хотіла бути похованою разом із ним). Один із синів, Євген Михайлович, видатний геохімік, професор, завідувач кафедри у Ленінградському гірничому інституті, наставник сотень учнів. Інший син, Всеволод Михайлович, працював доцентом кафедри електротехніки того ж самого вишу. Онук, Олег Євгенович Квятковський, відомий вчений, доктор фізико-математичних наук, живе у Санкт-Петербурзі; один з правнуків, Євген Леонідович Деменок, визнаний одеський письменник, літературознавець і журналіст, автор численних культурологічних і краєзнавчих публікацій.
Джерела
- Деменок Е. Одиссея моей семьи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://9musesjournal.wordpress.com/2013/12/14/евгений-деменок-одиссея-моей-семьи/; Памятная книжка Полтавской губернии на 1915 год / под ред. П. А. Снесского. — Полтава: Типо-литогр. Губернского Правления, 1915. — С. 68, 74–75.
- Памятная книжка Полтавской губернии на 1916 год / под ред. П. А. Снесского. — Полтава: Типо-литогр. Губернского Правления, 1915. — С. 48, 52.
- Ткаченко А. В. М. Т. Квятковський, В. І. Шереметов: долі двох інститутських наставників А. С. Макаренка / А. В. Ткаченко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Професійна свобода особистості у вимірах гуманістичної спадщини Антона Макаренка та Івана Зязюна» (м. Полтава, 13 березня 2015 р.) / За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. — Полтава, 2015. — С. 136—138.
- Bybluk M. Makarenkos Alma mater. In: Hundert Jahre Anton Makarenko. Neue Studien zur Biographie / Hrsg. von G. Hillig. — Bremen: Edition Temmen, 1988. — S. 31–41.