Квінт Реммій Палемон
Квінт Реммій Палемон (лат. Quintus Remmius Palaemon, дати народження й смерті невідомі) — давньоримський граматик й поет часів ранньої Римської імперії.
Квінт Реммій Палемон | |
---|---|
Народився |
невідомо Віценція |
Помер |
невідомо Рим |
Громадянство | Римська імперія |
Діяльність | поет, граматик |
Відомі учні | Квінтиліан і Персій |
Знання мов | латина[1][2] |
Життєпис
Народився у м. Віценція (сучасна Віченца). За походженням був рабом. Згодом отримав волю. Викладав у школі в Римі і вважався найкращим граматиком свого часу. Светоній описує Реммія Палемона як марнотратну і пихату людину. Він вів настільки шикарний спосіб життя, що мився кілька разів на день. Імператори Тиберій і Клавдій вважали, що Реммій Палемон був занадто зарозумілим, щоб довірити йому виховання хлопчиків та юнаків. Втім його учнями були Квінтіліан та Персій.
Творчість
Палемон мав чудову пам'ять і писав вірші різними і незвичайними розмірами; володів мистецтвом віршованій імпровізації.
Його твори повністю втрачені. Серед них був трактат «Наука граматики» (Ars grammatica), що отримав у той час широку популярність і справив сильний вплив на фахівців-філологів наступних поколінь. Це була перша системна латинська граматика. Реммій Палемон був одним з перших римських вчених, що виділили в латинській мові вісім частин мови. У питаннях граматики він дотримувався александрійської орієнтації, тобто спирався на досвід письменників-класиків, і таким чином став проміжною ланкою між александрійським і сучасним йому напрямками в граматиці. Завдяки Палемонові в число шкільних авторів був введено Вергілія.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
Джерела
- R.M. Olenic, "Reconstitution de l'Ars grammatica de Q. Remmius Palémon, // Problèmes de philologie classique, III. Lvow: Univ. I. Franka, 1963: 98-107.
Посилання
- Палемон Квінт Реммій // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 368. — 552 с.