Кесарійський тип тексту

Кесарійський тип тексту — це один з чотирьох головних типів новозавітного тексту. Назву запроваджено Б. X. Стрітером, який ідентифікував цей тип в 1924 році. Деякі дослідники вважають його сумішшю Александрійського і Західного типів новозавітного тексту.

До сьогодні не збереглися ранні рукописи цього тексту.

Свідки кесарійського типу тексту

Головними свідками цього типу тексту є Вашингтонський кодекс, Кодекс Корідеті, сім'я 1 і сім'я 13. Кесарійський тип тексту відображають старосірійскіе (Syr s і Syr c) і вірменські переклади, цитують Ориген (частково), Євсевій та Кирило Єрусалимський.

Позначення Назва Дата Рукопис включає
Θ (038) Кодекс Корідеті IX Марко
W (032) Вашингтонський кодекс V Марко 5,31—16,20
p42 Папірус 42 VII/VIII Лука 1-2
28 minuscule 28 XI Євангеліє
565 minuscule 565 IX Євангеліє
700 minuscule 700 XI Євангеліє
1

and rest of f1

minuscule 1

118, 131, 209

XII

XI-XV

Євангеліє
13

and rest of f13

minuscule 13

69, 124, 346

XIII

XI-XV

Євангеліє

Євангеліє

Особливості кесарійського тексту

Деякі свідки кесарійського тексту містять так званий «єрусалимський колофон». На думку окремих дослідників, це найкращий тип тексту (Стрітер).

Див. також

Література

  • B.H. Streeter, The Four Gospels. A study of origins the manuscript traditions, sources, authorship, & dates, Oxford 1924, pp. 77-107.
  • Bruce M. Metzger, Bart D. Ehrman, The Text of the New Testament: Its Transmission, Corruption, and Restoration (4th edition, 2005), Oxford University Press, ISBN 0-19-507297-9, p. 310–312.
  • Hurtado L. W., Text-Critical Methodology and the Pre-Caesarean Text: Codex W in the Gospel of Mark, S & D XLIII (Grand Rapids 1981).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.