Кес ван Донген
Кес ван Донген (нід. Kees van Dongen; нар. 26 січня 1877, Дельфсгавен — пом. 28 травня 1968, Монте-Карло) — нідерландський та французький художник, один із засновників фовізму.
Кес ван Донген | |
---|---|
нід. Kees van Dongen | |
| |
Ім'я при народженні | Корнеліс Теодор Марія |
Псевдо | Kees van Dongen |
Народився |
26 січня 1877 Дельфсгавен |
Помер |
28 травня 1968 Монте-Карло |
Країна |
Нідерланди[1] Франція Франція[2] |
Національність | голландець |
Діяльність | художник |
Галузь | живопис |
Alma mater | Willem de Kooning Academyd |
Відомі учні | David Wallind, Agda Holstd і Yen Shui-longd[3] |
Знання мов | французька[4] |
Напрямок | фовізм[5] і Мост[5] |
Жанр | портрет[6][1], Анімаліст[1], figured[1], пейзаж[1], Ню[1], міський пейзаж[1] і натюрморт[1] |
Magnum opus | Stilleven met bloemend і Avenue du Boisd |
Брати, сестри | Jean van Dongend |
У шлюбі з | Августа Прейтінгер |
Діти | 1 син та 1 донька |
Автограф | |
Нагороди | |
Життєпис
Народився 26 січня 1877 року в Дельфсгавені поблизу Роттердама (Нідерланди). Справжнє ім'я Корнеліс Теодор Марія ван Донген. У 1892–1897 роках навчався в Королівській Академії мистецтв (Роттердам). Заробляв на життя, оприлюднюючи іронічні, часом епатажні замальовки місцевого порту, злочинних місць і притонів в місцевих газетах «Груні» та «Роттердам ньювсблад». Від цього періоду у творчості ван Донгена залишилися численні замальовки сцен за участю матросів і повій, зроблені художником в міському кварталі червоних ліхтарів. У 1895 році разом з Яном Крилдером ілюструє голландське видання праці Петра Кропоткіна «Анархія».
З 1899 року ван Донген влаштувався в Парижі, регулярно беручи участь в різних авангардних виставках. Як художник-новатор, ван Донген брав участь у різних художніх рухах, зокрема фовізмі та експресіонізмі. Впливи обох цих течій помітні у використанні звучних чистих кольорів в його картинах.
У 1901 році одружився з художницею Августою Прейтінгер, від якої мав сина та доньку. У 1905 році ван Донген брав активну участь в роботі виставки фовістів на Осінньому салоні (Париж). Десь з 1907 року стає прихильником екстравагантного стилю життя, чому сприяв досягнутий ним успіх. З 1908 року був одним з учасників німецького об'єднання художників-експресіоністів «Міст». У 1914–1918 роках мешкав в Роттердамі.
Під час Першої світової війни перебував у Парижі. У 1921 році розлучається з дружиною. У 1926 році він став кавалером французького ордена Почесного легіону, а 1927 року — нагороджений орденом Корони Бельгії на знак визнання його внеску у мистецтво. У 1929 році Кес ван Донген отримав французьке громадянство.
У 1938 року став жити в цивільному шлюбі з Марі-Клер Юген (оженився на ній у 1953 році) від якої мав сина Жана-Марі. У 1941 році разом з іншими французькими скульпторами та художниками здійснив подорож до Німеччини (в подальшому це стало приводом звинуватити ван Донгена у колаборанстві).
З 1949 року став проводити зимові місяці у Монте-Карло. З 1957 року остаточно перебирається до Монте-Карло. Помер Кес ван Донген 28 травня 1968 року в Монте-Карло.
Творчість
Кес ван Донген відомий картинами, присвяченими багатій «сучасній жінці», зануреній у світ домашньої млості, моди та розваг. До ранніх картин ван Донгена відносять полотна «Жінка в крислатому капелюсі», «Червона танцівниця», «Дама в чорних рукавичках», «Танцююча Кармен Вінсент», де узагальнені фігури, особи натурниць і дам напівсвіту намічені помітними колірними акцентами і ритмами. Роботам цього періоду притаманне потужне мальовниче новаторство, яке мали великий резонанс в мистецтві Європи.
У роки, що передували Першій світовій війні, ван Донген малював картини із шаленим темпераментом. Жіноча модель була його улюбленою темою: він продовжував писати як оголені фігури, так і портрети.
В міжвоєнний період стиль ван Донгена значно змінився. Творчість художника стало свого роду «авангардним салоном», де домінували великі замовні портрети або символічні картини, повні великосвітського, майже кітчевого шику («Танго з архангелом»).
Пізні роботи художника («Портрет Бріджит Бардо», тодішньої кінозірки, 1958 року) користувалися комерційним успіхом, однак мало нагадували про еротизм і яскраві фарби початку його кар'єри.
Примітки
- RKDartists
- Museum of Modern Art online collection
- http://www.lianggallery.com/?portfolio=%E9%A1%8F%E6%B0%B4%E9%BE%8D
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.museothyssen.org/en/collection/artists/dongen-kees-van
- Artnet — 1998.
Джерела
- Engers, Rudolf (2002). Het kleurrijke leven van Kees van Dongen. ISBN 978-90-5594-266-4.
- Gaston Diehl, «Van Dongen», Crown Publishers, Inc, New York.
- Talitha Schoon, Jan van Adrichem, Hanneke de Man: Kees van Dongen, Museum Boymans-van-Beuningen, Rotterdam, 1989, S. 164 ff