Кеш'ю

Кеш'ю (лат. Anacardium occidentale) — тропічне дерево родини анакардієвих (Anacardiaceae), родом з північно-східної Бразилії. Зараз також широко культивується в Індії й Африці. Його отруйне насіння стає їстівним тільки після обсмажування.

Кеш'ю
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Фісташкові (Anacardiaceae)
Рід: Anacardium
Вид:
Кеш'ю (A. occidentale)
Біноміальна назва
Anacardium occidentale
Вирощування кеш'ю у світі

Екологічна характеристика

Вічнозелене деревце з покрученою сучкуватою кроною, за розмірами трошки менше ніж наша горобина — в помірних широтах України не росте. Його батьківщина — субтропіки. Цікаво, що анакардіум цілком може обходитись без води по півроку і виживає там, де більшість дерев гинуть. Саме тому колись індійці ним зацікавились.

Морфологічна характеристика

Дерево висотою до 8 м, розгалужене до самої землі з регулярною кроною. Листя овальне, шкірясте, з короткими черешками. Квіти дрібні, зібрані в гроно, пахучі, зеленувато або жовто-білі.

Плід кеш'ю — горіх ниркоподібної форми, розташований на плодоніжці, схожій на грушу. Плодоніжка має кисло-солодкий терпкуватий смак, її використовують у свіжому вигляді або для приготування желе, варення, вина кенжу (kaju). За вмістом вітаміну С «яблуко кеш'ю» значно переважає лимон, а за кількістю вітаміну В апельсин.

Етимологія

Латинська назва Anacardium походить від грец. ἀνά (aná), що означає «за межами» і καρδία (kardía), що означає «серце», завдяки незвичайному розташуванню насінини («серця») поза плодом. Назва португальською мовою «кажу» (порт. caju) або «акажу» (acaju) походить від слова мови тупі acaiú, складові частини якого мають таке значення: a- — «фрукт»; -ác- — «який з'єднується»; -aiú- — «волокнистий»; тобто «фрукт, який складається з волокон»; «волокнистий фрукт». Саме від португальських назв плода «кажу» і самого дерева «кажуейру» (cajueiro), в свою чергу, походить англійська назва «кеш'ю» (англ. cashew), яку запозичила українська мова.

У Венесуелі кеш'ю більше відомий як merey, а в багатьох інших іспаномовних країнах Латинської Америки як marañón, за назвою штату Мараньян (порт. maranhão) в північній Бразилії, де і було виявлено дерево кеш'ю. У Мозамбіку відомі назви «мекажу» (порт. mecaju) і «мепоту» (mepoto).

Інші синонімічні назви, які вживаються в різних країнах і на різних мовах: cashu, casho, acajuiba, acajou, acajaiba, alcayoiba, anacarde, anacardier, anacardo, cacajuil, cajou, gajus, jocote maranon, noix d'acajou, pomme cajou, pomme jambu, jambu golok, jambu mete, jambu monyet, jambu terong, kasoy, ouja (араб. عوج — множина від слова أعوج — «вм'ятина», «звивина»).

Використання

Першими європейцями, які оцінили анакардіум, були португальці. Саме вони ввели його в культуру в своїх колоніях у Східній Африці і Індії наприкінці XVI століття, і згодом розширили масштаби вирощування за межами історичної батьківщини настільки, що за культивуванням кеш'ю Індія перегнала Бразилію. Багато «індійських горішків» іде на експорт.

Із зеленувато-коричневого лушпиння горіхів, що містить понад 30% їдкого соку (він подразнює слизову оболонку рота і спричиняє пухирі на язиках і губах) можна отримати цінну рідку смолисту олію — кардойль, яку використовують для лікування прокази, а також у техніці — наприклад, при виготовленні стійких до вологості лаків; при виробництві кабелів як ізолятора; просочена кардойлем деревина має здатність протистояти нападам термітів.

Горіхи кеш'ю замінюють дорожчий мигдаль (хоча на думку інших, кеш'ю поступаються смаком).

Ядра горіхів кеш'ю споживають у їжу після обсмажування, в процесі якого знищуються залишки смолянистих речовин.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.