Кириченко Семен Трифонович

Семен Трифонович Кириченко народився 1895 року у селі Рашівка на Полтавщині (нині Гадяцького району Полтавської області) у незаможній селянській родині, найстарший з восьми синів.

Працював учителем у сільських школах, закінчив Полтавський учительський інститут (1915-18) — тоді середній спеціальний навчальний заклад з трирічним терміном навчання. З 1919 працював у місцевій більшовицькій адміністрації, служив у червоному війську, очолював повітвиконком у Ромнах (1920-21), був заступником завідувача оргвідділом Полтавського губкому КП(б)У (1921). У Кременчуці керував губернським відділом народної освіти та агітпропом губкому КП(б)У (1921-23). Згодом секретар окружкому у Ромнах та агітпропу Полтавського губкому КП(б)У (1923-24).

У жовтні 1924 перебрався до Харкова, призначений членом Колегії НКО УСРР — завідувач Головсоцвиху (Упрсоцвиху). Працював під керівництвом тодішнього наркома освіти УСРР — О. Я. Шумського. 23 грудня 1926 р. РНК УСРР своїм рішенням увільнив Кириченка від обов'язків по Наркомосу «з огляду на призначення його на иншу посаду». 18 жовтня 1926 члени політбюро УСРР ухвалили: «Погодитись з пропозицією Уповноваженого НКЗСправ про призначення тов. Кириченка Консулом у Львові». Після затвердження на посаді Кириченко виїхав до Повпредства СРСР у Варшаві — львівське консульство існувало на папері, остаточної згоди на його відкриття польська влада не давала. У серпні 1927 Консульство СРСР у Львові розпочало свою діяльність. Через чвари з Варшавським консульством на початку 1928 звільнений з посади консула у Львові.

Подальша доля наразі невідома.

• Від Ризького миру до Пакту Молотова — Ріббентропа^{[недоступне посилання з червня 2019]}