Київське товариство грамотності
Київське товариство грамотності, Київське товариство письменності — нар.-просвітня організація, що виникла 1882 з офіційного дозволу для елементарної просвіти народу. На початковому етапі не виявило активності, було тільки створено мережу недільних шкіл.
Статус та значення
К.т.г. докорінно змінюються, коли 1898 його очолив В.Науменко — діяльність товариства набуває загальнонаціонального характеру. До дійсних його членів належали: М.Василенко, Б.Грінченко, В.Дурдуківський, О.Косач, І.Лучицький, Є.Чикаленко та ін. Тільки 1900 до нього вступило 63 нових членів, на 1901 воно налічувало 366 дійсних та 17 почесних членів, 1902—463 чл.
Від 1900 при К.т.г. починають працювати видавнича та шкільна комісії. За 7 років видавнича комісія видала 15 брошур. Членами шкільної комісії було складено унікальне зібрання посібників у справах народної освіти. У Києві було 5 недільних шкіл: 2 — для чоловіків, 2 — жіночі й 1 — мішана. Їх відвідували 750 учнів, у них працювало 96 учителів, кожна школа мала власну бібліотеку.
Досягнення
Найважливіші досягнення К.т.г. — створення на всіх українських землях у межах Російської імперії мережі бібліотек на гроші книговидавця Ф.Павленкова та будівництво Народного дому, який був центром української просвіти до 1906.
Бібліотеки почали відкриватися з 1901 на гроші, які російський книговидавець Ф.Павленков заповів для цієї мети. Створювалися вони дуже швидко, їх вартість дорівнювала 100 рублів кожна. До 1908 укомплектовано 204 бібліотеки, ще на 50 був накладений арешт. Клопотанням членів К.т.г. був досягнутий дозвіл на закладення на Троїцькій площі Народного дому (архіт. Г.Антоновський; загальна вартість будівництва — 50 тис. руб., з них 25 тис. руб. — народні пожертви). З відкриттям Народного дому 15 листопада 1902 К.т.г. отримало власне помешкання з лекторієм, театральною сценою, бібліотекою.
Філії К.т.г.: Бердичівська, Уманська, Черкаська, Звенигородська, Смілянська, Чигиринська, Шполянська, Старокостянтинівська, Фастівська, Літинська, Немирівська та Кам'янець-Подільська.
1906 К.т.г. налічувало 614 дійсних членів.
З відкриттям «Просвіт» (див. Просвіти), яким була властива виразна національна спрямованість, роль К.т.г. зменшується.
1908 царські власті заборонили діяльність товариства.
Джерела та література
- Корнієвська О. В. Київське товариство грамотності // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.