Клан Волкіншоу


Клан Волкіншоу (шотл. — Clan Walkinshaw) — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоуленду. На сьогодні клан не має визнаного герольдами Шотландії вождя, тому називається «кланом зброєносців».

Гребінь клану Волкіншоу.

Гасло клану: In Season — пора

Історія клану Волкіншоу

Назва клану Волкіншоу територіальна — назва походить від місцевості Волкіншоу в Ренфреширі. Вважається, що сама назва місцевості походить від слів wealcere — повніше, sceaga — гай. Засновником клану Волкіншоу вважається Дуглас Волкіншоу (лат. — Duugallus filius Cristini), що був суддею в графстві Леннокс. У 1235 році він став володарем земель Нок та земель абатства Пейслі. Люди з клану Волкіншоу були спадковими лісниками Високих Стюартів Шотландії, зокрема в баронстві Ренфрю. Це відобразилося на давньому гербі вождів клану Волкіншоу, на якому були зображені два лісники в кілтах.

У 1551 році Роберт Волкіншоу згадується в судових документах міста Глазго. У документах 1562 року згадується Контантин Волкіншоу.

Землі клану були у власності вождя клану, доки не перейшли у власність септи Волкіншоу літл Фулвуд, а потім у власність септи Волкіншоу Гартурк. Пізніше утворилися ще інші септи клану: Волкіншоу Бурроуфілд та Волкіншоу Скотстон. Нині всі вони вважають себе кланом Волкіншоу і носять гребінь клану з зображенням стрижа.

Видатні люди клану Волкіншоу

  • Клементина Марія Софія Волкіншоу (шотл. — Clementina Maria Sophia Walkinshaw) (1720–1802) — була коханкою принца Чарлі Бонні Стюарта — претендента на шотландський трон та лідера повстання якобітів 1745 року. Клементина Марія Софія Волкіншоу була з родини, що постійно підтримувала якобітів. Ця родина жила в Ланаркширі. Пізніше вона посварилася з Чарльзом Стюартом, стверджувала, що Чарлі її образив. У них була дочка — Шарлота Стюарт, що народилася 29 жовтня 1753 року і померла від раку печінки 17 листопада 1789 року в Болоньї (Італія) у віці 36 років.

Джерела

  • http://www.scotclans.com
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.