Клан Скрімжур

Назва клану Скрімжур, ймовірно, походить від слова «skrymsher», що в давній англійській мові означало «фехтувальник». Клан Скрімжур був добре відомий в землях Файф задовго до того як вийшли на історичну арену графи Данді. Пізніше вождями клану стали констеблями, графами Данді і спадковими королівськими прапороносцями.

Ян Монкріф (шотл. — Iain Moncreiffe) в свій час заявив, що клан Скрімжур, ймовірно, походить від МакДуфа (шотл. — MacDuff) — графа Файф. Сам клан Скрімжур стверджував, що вони кельтського походження, їх предки були охоронцями священних молей, можливо молей святого Колумби.

Під час воєн за незалежність Шотландії клан Скрімжур підтримував боротьбу за незалежність — спочатку Вільяма Воллеса, а потім Роберта Брюса — майбутнього короля вільної Шотландії. Вождем клану був тоді Олександр — син Коліна, онук Керна. Він був одним з перших вождів кланів хто підтримав Роберта Брюса. Пізніше вождь клану Скрімжур отримав грамоту від короля Роберта Брюса в якій були підтверджені його права на владу і землі, і підтверджувала права які раніше були надані клану Воллесом. Це єдиний історичний документ, де Брюс і Воллес згадуються разом. Але Олександр Скрімжур був схоплений англійцями і повішений у Ньюкаслі за накажом англійського короля Едуарда І у 1306 році. Його спадкоємцем став інший Олександрд Скрімжур, що у 1314 році брав участь у битві під Баннокберн.

У 1370 році велика площі земел в Аргайл перейшли до клану Скрімжур, коли Олександр Скрімжур одружився з Агнес, спадкоємицею Гілберта Глассері.

У XV столітті клан Скрімжур процвітав і сьомий констебль Данді придбав землі Дадхоуп (шотл. — Dudhope) в 1495 році. На цих землях клан збудував замок Дадхоуп, що був резиденцією вождів клану до 1668.

Клан мав землі також в Аргайлі — маєтки в цих землях управлялися із замку Фінхарн (шотл. — Fincharn). Джон Скрімжур Глассері здійснив похід з замку Фінхарн у 1513 році і взяв участь у битві під Флодден, де він отримав смертельне поранення. Гельська назва клану Мак Мік Ян (гельск. — Mac Mhic Iain). Одна з легенд стверджує, що замок Фінхарн був спалений розлюченим нареченим після того як вождь клану Мак Мік Ян спробував вкрасти його наречену.

У 1587 сер Джеймс Скрімжур отримав новий статут на свої маєтки та помістя Холіруд.

Сер Джеймс Скрімжур (помер у 1612 році) був одним з комісарів відправлених в Данію щоб домовитися шлюб Джеймса VI — короля Шотландії та принцеси Анни. Він був також призначений як уповноважений вести переговори політичного союзу з Англією в 1604 році.

У 1617 наступником сера Джеймса став Джон Скрімжур. Він влаштував урочистий прийом королю Джеймсу VI в замку Дадхоуп (шотл. — Dudhope). У 1641 році йому було подаровано звання пера королем Англії Карлом I, як віконту Дадхоуп і барону Скрімжур з Інверкейтінга (шотл. — Inverkeithing).

Під час Громадянської війни віконт Дадхоуп був відправлений з армією шотландських ковенантерів (шотл. — Covenanter), щоб допомогти парламенту Англії в боротьбі проти короля Карла I. Скрімжур отримав смертельне поранення в битві під Марстон-Мур у липні 1644 року. Його наступником і спадкоємцем став його син — Джон Скрімжур, що командував кавалерійським полком роялістів під керівництвом герцога Гамільтона в 1648 році і брав участь у битві під Вустере в 1651 році. Джон втік після поразки і вступив до армії генерала Міддлтона, що очолював армію шотландських горян (Хайленду), але був узятий у полон в 1654 році. Після реставрації монархії у 1660 році, Джон Скрімжур був нагороджений титулом граф Данді.

Джон Скрімжур помер у 1668 році, не залишивши нащадків і його замки, маєтки і королівські резиденції були захоплені юридичо герцогом Лодердейлом. Герцог послав солдатів, щоб захопили всі документи і статути клану Скрімжур, а потім заявив, що не було ніякого законного спадкоємця і маєтки були передані в скарбницю королівства. Герцог потім отримав від короля титули й маєтки, які він потім передав своєму братові — лорду Хаттан. Пізніше маєтки перейшли до Джона Грема — І віконта Данді, що був убитий в битві під Кіллікранкі (шотл. — Killiecrankie) в 1689 році. Маєтки були конфісковані і передані клану Дуглас.

Після смерті графа маєтки мали би у власність Джону Скрімжур Кірктону (шотл. — Kirkton), що був правнуком п'ятого констебля Данді. До гілки Скрімжур Кірктон належав Девід Скрімжур — шериф Інвернесс, що одружився з Катериною — дочкою Олександра Веддербарна (шотл. — Wedderburn). Їх син узяв собі прізвище Скрімжур-Веддербарн і належав до клану Веддербарн. Але клан Веддербарн продовжував заявляти свої права на давні титули клану Скрімжур. Під час коронації Едуарда VII Генрі Скрімжур-Веддербарн тримав штандарт Шотландії. Його онук — Генрі Скрімжур-Веддербарн був визнаний одинадцятим графом Данді Палатою лордів. Олександр Скрімжур — ХІІ граф Данді -нинішній вождь клану Скрімжур.