Класифікація ґрунтів України
Класифікація ґрунтів України є відображенням рівня вітчизняної ґрунтознавчої науки у будь-якій країні і, одночасно, її фундаментом. В Україні проблема класифікації ґрунтів залишається не вирішеною при достатньо великому спектрі запропонованих схем. Детальна типологія ґрунтів України представлена у вигляді номенклатурних списків для крупномасштабних ґрунтових обстежень[1].
У 2005 році в Україні запропонована класифікація ґрунтів генетично-субстантивного типу. Вона включає такі таксономічні одиниці: тип — підтип — рід — вид — варіант — літологічна серія[2],[3].
Класифікація ґрунтів України, що сьогодні використовується за вимогами ДСТУ, створена на генетичних принципах, а її параметри анонсовані у 1988 році[4]. У ній використані традиційні в українському ґрунтознавстві підходи, рівень знань і базу даних щодо генезису і властивостей ґрунтів України.
- клас — за загальним характером структурних зв'язків; поділ ґрунтів на так звані «зональні» і «азональні»;
Усі ґрунти за класами поділяються на скельні, дисперсні, мерзлі та техногенні.
До класу природних скельних ґрунтів належать ґрунти з жорсткими структурними зв’язками (кристалізаційними та цементаційними).
До класу природних дисперсних ґрунтів віднесено ґрунти з водноколоїдними й механічними структурними зв’язками.
До класу природних мерзлих ґрунтів входять ґрунти з кріогенними структурними зв’язками.
До класу техногенних (скельних, дисперсних і мерзлих) ґрунтів належать ґрунти з різними структурними зв’язками, що утворені в результаті діяльності людини.
- група — за характером структурних зв'язків (з урахуванням їх міцності);
- підгрупа — за походженням та умовами утворення;
- тип — за речовинним складом, основна таксономічна одиниця. В один тип об'єднуються ґрунти з одноманітними гідротермічними умовами під однотипною рослинністю, на материнських породах подібного мінералогічного складу, з однотипною будовою профілю, близьким рівнем родючості і єдністю заходів щодо поліпшення;
- підтип — розкриває зміст типу і включає ґрунти, у яких поряд з типовими є властивості, що характерні для інших типів;
- рід — таксономічна одиниця, що відображає карбонатність, кислотність, оглеєння, прояв солонцюватості і засолення ґрунтів тощо;
- літологічна серія — таксономічна одиниця, що відображає генетичну природу ґрунтоутворювальних порід;
- вид — за найменуванням ґрунтів (з урахуванням розмірів часток та показникiв властивостей); таксономічна одиниця, що відображає ступінь прояву ознак типу, підтипу, роду і літологічних ознак;
- Варіант — таксономічна одиниця, що відображає трансформацію ґрунту в результаті його використання;
- Різновиди — за кількісними показниками речовинного складу, властивостей та структури ґрунтів; відображає гранулометричний склад ґрунту.
Ґрунти згідно з ДСТУ Б В.2.1-2-96
Ґрунти (згідно з ДСТУ Б В.2.1-2-96) розділяються на класи – природні скельні, природні дисперсні, природні мерзлі та техногенні. Кожен клас має свої підрозділи. Так, ґрунти скельних, дисперсних і мерзлих класів об’єднуються в групи, підгрупи, типи, види й різновиди, а техногенні ґрунти спочатку поділяються на два підкласи, а далі кожен із них на групи, підгрупи, типи, види та різновиди.
Посилання
- Полевой определитель почв /Под редакцией Н. И. Полупана, Б. С. Носка, В. П. Кузьмичева. — К.: Урожай, 1981.
- Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. І. Полупан, В. Б. Соловей, В. І. Кисіль, В. А. Величко; Нац. наук. центр «Ін-т ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» УААН. — К.: Колобіг, 2005. — 303 с.
- Полупан М. І., Соловей В. Б., Величко В. А. Класифікація ґрунтів України / УААН; Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» / Микола Іванович Полупан (ред.). — К. : Аграрна наука, 2005. — 300с.
- Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1 Экология, режимы и процессы, классификация, и генетико-производственные аспекты / под ред. Н. И. Полупана. — К.: Урожай, 1088. — 296 с.
Література
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.