Клаудія Франсуаза Лотаринзька

Клаудія Франсуаза народилась 6 жовтня 1612 у герцогському палаці Нансі. Вона стала другою дитиною та другою донькою в родині герцога Лотарингії Генріха II та його другої дружини Маргарити Ґонзаґа. Дівчинка мала старшу сестру Ніколь.

Батька не стало, коли їй було 11. Спадкоємця чоловічої статі він не залишив і сподівався передати герцогство старшій доньці із чоловіком, Карлом Лотаринзьким. Однак, права на престол висунув молодший брат Генріха II — Франсуа, що, водночас був батьком Карла Лотаринзького. Генеральні штати Лотарингії задовольнили його вимогу у листопаді 1625. За кілька днів після цього він зрікся трону на користь сина. Таким чином, Карл відсторонив дружину від влади. Це значно погіршило стосунки із сусідньою Францією.

Невдоволений і подальшою політикою в сусідній державі, у вересні 1633 французький король Людовик XIII ввів свої війська до Лотарингії. Карл був змушений зректися трону на користь молодшого брата — Ніколя Франсуа. Той з дитинства обрав релігійну кар'єру і вже був кардиналом. Він відправив Папі Римському листа, в якому пояснював, що змушений скласти сан, і, вже за місяць після зречення Карла, побрався із Клаудією Франсуазою. Поспіх був обумовлений тим, що в Лотарингії не діяв салічний закон, а оскільки принцеса була законною спадкоємицею, то могла вийти заміж за іноземця й дім де Водемон втратив би права на володіння герцогством.

Ніколя Франсуа Лотаринзький

Весілля відбулося 18 лютого 1634 у Люневілі. Нареченій був 21 рік, нареченому —24.

Вже навесні 1634 Лотарингія була знову окупована французами. Герцогська родина взята під домашній арешт в Нансі.[1] 1 квітня 1634 Клаудії Франсуазі та Ніколя Франсуа вдалося дістатися Франш-Конте, що була тоді іспанською територією.[2] Згодом вони переїхали до Флоренції, де правив їхній небіж Фердинандо II та жила літня тітка, Крістіна Лотаринзька, вдовіюча велика герцогиня Тоскани. У серпні 1636 пара прибула до Мюнхена, де царював Максиміліан I Баварський, що також доводився їм родичем через свою матір Ренату Лотаринзьку. Нарешті, подружжя влаштувалося при імператорському дворі у Відні,[1] де у 1639 народився їхній первісток. Всього подружжя було п'ятеро дітейː

• Фердинанд Філіп (1639—1659) — Suo jure герцог де Бар, помер у віці 19 років бездітним та неодруженим;
• Карл Леопольд (1643—1690) — герцог Лотарингії у 1675—1690 роках, був одруженим з Елеонорою Марією Австрійською, мав шестеро дітей;
• Анна Елеонора (1645—1648) — пішла з життя в дитячому віці;
• Анна Марія Тереза (1648—1661) — настоятелька Ромберзького монастиря в Ремірмоні;
• Марія Анна (1648—?).

Невдовзі після народження молодших дівчаток-двійнят Клаудія Франсуаза пішла з життя у Відні. Похована у церкві Сен-Франсуа-де-Кордельєр в Нансі.

• Henry Bogdan: La Lorraine de ducs, sept siècles d'histoire, 2005
• Georges Poull : La maison ducale de Lorraine, 1991

• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Клаудії Франсуази Лотаринзької (англ.)
• Генеалогія Ніколя Франсуа Лотаринзького (англ.)