Клоакінг

Клоакінг (від англ. cloak — мантія, маска, прикриття) — прийом «чорної» пошукової оптимізації, полягає в тому, що інформація, яка видається різним користувачам і пошуковим роботам на одній і тій же сторінці, суттєво розрізняється.

Опис

Добре оформлені, зручні для відвідувачів сайту сторінки можуть програвати у видачі за пошуковими запитами (хоча бувають винятки), а оптимізовані сторінки, навмисно насичені ключовими словами, можуть бути незручні для користувачів. Створити сторінку, яку і відвідувачі, і роботи оцінюють як інформативну, достатньо складно, у тому числі й тому, що власник сайту, що обирає матеріали для наповнення сторінки і її оформлення, може не мати достатніх знань щодо пошукової оптимізації.

З цих причин був створений метод клоакінгу, для реалізації якого створюються два варіанти сторінки: один для пошукових роботів, інший — для відвідувачів. Користувацьку сторінку оформлюють довільним чином, без будь-яких обмежень, пов'язаних з пошуковою оптимізацією. Сторінка, призначена для роботів, наповнюється і оформлюється відповідно до вимог оптимізації, для чого потрібно мати знання про пошукові системи. Для розрізнення роботів та відвідувачів можуть перевірятися їх IP-адреси або User Agent.

Клоакінг нагадує використання дорвеїв, але має перед ним деякі переваги. По-перше, не потрібно організовувати автоматичне перенаправлення або примушувати користувача вручну переходити до потрібної сторінки (цей прийом незручний для користувачів і занадто легко вираховується пошуковими системами). По-друге, конкуренти не зможуть побачити оптимізовану сторінку і використовувати застосований на ній код в своїх розробках, оскільки для цього їм знадобилася б IP-адреса, що збігається з адресою якогось павука, що неможливо (хоча є можливість подивитись кеш пошукової системи).

З іншого боку, клоакінг — більш трудомісткий прийом, ніж створення дорвеїв, оскільки для його застосування потрібні не тільки навички програмування і знання методів оптимізації, але і бази даних з IP-адресами та іменами пошукових роботів.

Більшість пошукових систем (наприклад: Google, Яндекс[1]) борються з клоакінгом як з нечесним прийомом «розкрутки» сайтів і застосовують до сайтів-порушників штрафні санкції (див. песимізація).

Приклад клоакінґу

Після анексії Криму 2014 року російська компанія Яндекс на картографічному сервісі Яндекс.Карти стала відображати Крим як частину Росії для російських відвідувачів. В той же час Яндекс продовжив показувати належність Криму до України для українських користувачів.[2]

Компанія пояснила свої дії таким чином: «Ми працюємо для своїх користувачів із різних країн і відображаємо для них ту дійсність, яка їх оточує».[3]

Примітки
  1. Чим відрізняється якісний сайт від неякісного з точки зору Яндекса ?
  2. Яндекс буде показувати українцям Крим, як українську територію, а росіянам – як російську. Watcher. Процитовано 20 червня 2016.
  3. Блог Яндекс.України — Зміни на сервісах Яндекса. yandex.ua. Процитовано 20 червня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.