Клод Вів'є
Клод Вів'є (Claude Vivier, 14 квітня 1948 р – 7 березня 1983) — композитор із Квебеку.
| Клод Вів'є | |
|---|---|
| Народився |
14 квітня 1948[1][2][…] Монреаль, Квебек, Канада[1][3] |
| Помер |
7 березня 1983[2] (34 роки) або 12 березня 1983[1][3] (34 роки) XI округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс[1][3] |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Канада |
| Діяльність | композитор |
| Галузь | композитор |
| Alma mater | Conservatoire de musique du Québec à Montréald |
| Знання мов | французька[2] |
| Жанр | опера |
| IMDb | ID 1848661 |
Біографія
Вів'є народився у невідомих батьків у Монреалі. Він був усиновлений у віці трьох років[4] бідною французько-канадською родиною. З 13 років відвідував школи-інтернати, які управляли брати Маріст, релігійний орден, який готував молодих хлопців до покликання у священстві. У 1966 році, у віці 18 років, Вів'є попросили залишити новиціат через «відсутність зрілості».[5] Найраніші його роботи датуються цим періодом.
У 1971-1974 роках навчався в Європі, спочатку у Готфріда Майкла Кеніга в Інституті сонології в Утрехті, а потім у Кельні у Карлхайнца Штокгаузена.[6]
У 1974 році повернувся до Монреаля, де у 1980 була поставлена його перша опера — Kopernikus.
У 1982 році переїхав до Парижа, де в березні 1983 був убитий місцевим бандитом-гомосексуалом.[7]
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #103805419 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- свідоцтво про смерть
- Claude Vivier Biography. Boosey & Hawkes, Inc. Процитовано 15 серпня 2008.
- Gilmore 2009, 18.
- «Why Quebec composer Claude Vivier was ahead of his time». The Globe and Mail]. April 13, 2018, by Catherine Kustanczy
- Gilmore 2014, 223–26.
Література
- Gilmore, Bob. 2007. «On Claude Vivier's Lonely Child». Tempo, new series 61, no. 239:2–17.
- Gilmore, Bob. 2009. «Claude Vivier and Karlheinz Stockhausen: Moments from a Double Portrait». Circuit: musiques contemporaines 19, no. 2:35–49. (Subscription access)
- Gilmore, Bob. 2014. Claude Vivier: a Composer's Life. University of Rochester Press.
- Lesage, Jean. 2008. «Claude Vivier, Siddhartha, Karlheinz Stockhausen: La nouvelle simplicité et le râga». Circuit: musiques contemporaines 18, no. 3:107–20.
- Mijnheer, Jaco. 2001. «Vivier, Claude». The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
- Tannenbaum, Peter. 1991. «Claude Vivier Revisited». SoundNotes SN1:12–27.
- (фр.) Біографія на сайті IRCAM.
- «Eternal Recurrence: Aspects of Melody in the Orchestral Music of Claude Vivier» by Janette Tilley. Discourses in Music 2, no. 1 (Fall 2000).
- «A Response to Janette Tilley's Eternal Recurrence: Aspects of Melody in the Orchestral Music of Claude Vivier», by Ross Braes. Discourses in Music 2, no. 2 (Winter 2000—2001).
- L'écriture à haute voix: Lonely Child de Claude Vivier abstract (in French and English) of article by Jacques Tremblay. Circuit 11, no. 1.
- On Claude Vivier's Lonely Child abstract of article by Bob Gilmore in Tempo (2007), 61: 2-17, Cambridge University Press. (Article access by subscription only)
- Guide to Claude Viver's works, a pdf brochure detailing all of Vivier's published works, with notes.