Кліпеус

Клі́пеус (лат. clipeus, clipeum) — овальний або круглий щит, вживаний в армії Стародавнього Риму. Назва щита, як припускають, пов'язана з грец. καλύπτω — «прикривати».

Римський ауксиліарій з північних провінцій з кліпеусом. Сучасна реконструкція

У ранній давньоримській армії словом clipeus називали великий круглий щит (відомий у греків як гоплон), хоча є твердження про вживання в цьому значенні терміна «парма». Згодом серед піших легіонерів поширення отримав вигнутий прямокутний скутум, круглі парми залишилися в кінноті, а також у прапороносців і музикантів.

Після виходу скутума з ужитку в ІІІ ст. н. е. римська армія перейшла на використовування овального (рідко круглого) щита, який доти вживався допоміжними військами-ауксиліями, у римлян він отримав назву «кліпеус»[1]. На основі знахідок у Дура-Европос і Нідам Мозе вдалося встановити його конструкцію. Щит складався зі склеєних разом вертикальних планок, був обтягнутий із зовнішнього і внутрішнього боку фарбованою шкірою. Окружність крайки щита обтягали сиром'яттю: висихаючи, вона туго стягала планки, і забезпечувала надійне з'єднання. Використання сиром'ятної шкіри уможливлювало зменшити вагу щита: порівняно з уживаним раніше оковуванням крайок сплавом на основі міді[2].

Інше

  • Імператор Август отримав у нагороду від сенату clipeus virtutis («щит доблесті») — за «відвагу, милосердя, справедливість і побожність». Щит був виставлений у Курія Юлія[3].
  • За свідченням Плінія Старшого, існував звичай поміщати рельєфні портрети предків усередині зображення круглого щита (такий тип рельєфу відомий як imago clipeata)[4].
  • Від clipeus походить і clypeus — латинська назва наличника, частини голови в комах.

Примітки

  1. Elton, Hugh (1996). Warfare in Roman Europe, AD 350—425. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-815241-5.
  2. Bishop and Coulston, M.C. & J.C.N. (2006). Roman Military Equipment From the Punic Wars to the Fall of Rome, 2nd ed. ISBN 1-84217-159-3.
  3. Res Gestae 34
  4. Hall, James. A History of Ideas and Images in Italian Art, John Murray, London, 1983, ISBN 0-7195-3971-4, p. 78.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.