Ковбасюк Андрій Дмитрович

Ковбасюк Андрій Дмитрович (1922 — 17.05.1960 рр.) — радянський розвідник, учасник другої світової війни. Повний кавалер ордена «Слави».

Ковбасюк Андрій Дмитрович
Народився 1922
Кам'янка, Осолинська сільська рада, Літинський район, Вінницька область
Помер 17 травня 1959(1959-05-17)
Кам'янка, Осолинська сільська рада, Літинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність розвідник, колгоспник
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання Старший сержант
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 1922 року в багатодітній сім'ї у селі Кам'янка, що нині входить до складу міста Липовець Вінницької області.

Андрій Дмитрович є кавалером ордена «Слави». Будучи сином колгоспника, закінчив сім класів середньої школи. До війни працював на фермі їздовим, у рідному колгоспі.

В липні 1941 року, був мобілізований до північного Кавказу. Пройшов від Криму до Східної Прусії. Був помічником командира 18-ї гвардійської окремої розвідувальної роти, 2-ї гвардійської стрілецької Таманської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії гвардії ст. сержант, в ході операції «Багратіон». Нагороджений орденами " Вітчизняної війни І та ІІ ступеню, «Слави» та ІІ ступеню.

Протягом 16-21 лютого 1945 р. в районі східно-пруського містечка Робіттен знищив 26 ворожих бійців, 6 взяв у полон, підбив бронетранспортер, заволодів двома ручними кулеметами. За ці заслуги був удостоєний ордена «Слави» ІІ ступеню. Орден Слави І ступеню (Згідно указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 червня 1945р) розвідник отримав за проявлений героїзм при взятті містечок Реген і Мальтбурх 14-15 квітня 1945. Тоді військовий особисто знищив 14 бійців противника. Але у Москві, куди прибули фронтовики для нагородження, трапилася сутичка з людьми беріївського відомства, що призвело до ув'язнення в ГУЛАГу. Повернувся з табору важко хворим, тому й передчасно пішов із життя.

Помер 17.05.1960 вдома. В 1995 року включений у список почесних громадян Липовця, а в 1996 році на його могилі за ініціативою активістів було встановлено пам'ятний знак. Пізніше в містечку з'явилась вулиця Ковбасюка. На колишньому приміщенні школи в Кам'янці встановлено меморіальну дошку.

Джерела

  • Бранько, Я. Подвиг розвідника / Я. Бранько // Нове життя. — 1988. — 10 грудня.
  • Гальчак, C. Струмені мужності / С. Гальчак. — Вінниця, 1995.
  • Гальчак, С. Ратна Слава Вінничинни. — Вінниця, 2015.
  • Гальчак, С. У Фронтовому лісі / С. Гальчак, Е. Корицький // Нове життя. — 1990. — 8 травня.
  • Герой із Кам'янки // Нове життя. — 1996. — 24 серпня.
  • Липовець (Спецвипуск до 450-річчя). — Вінниця, 1995.
  • Подільський, Е. Липовецький Марінеску / Е. Подільський // Поділля. — 1998. — 20 січня.
  • Роговий, О. Над ним цвітуть вишні // Нове життя. — 1996. — 30 березня.

Посилання

Ковбасюк Андрій Дмитрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.