Код Бодо

Код Бодо́ (англ. Baudot code) — цифровий синхронний 5-бітний код. Пізніше він став міжнародним стандартом CCITT-1 (ITA-1). На його основі був розроблений код CCITT-2, що став стандартом у телеграфі. Задля пристосування коду Бодо до телеграфного кодування кирилиці його було доповнено, так виник код МТК-2[1].

Первинний код Бодо

Код розробив Жан Еміль Бодо у 1870 р. для свого телеграфу. Код вводився спеціальною п'ятикнопковою клавіатурою, натискання клавіші чи відсутність натискання відповідало передаванню чи непередаванню одного символа в п'яти-бітному коді[2]. Найбільша швидкість передачі — трохи понад 190 знаків на хвилину (16 біт за секунду; чи 4 боди).

У коді Бодо елементами є посилка чи відсутність посилки однакової тривалості та абсолютної величини, але різної полярності. Код Бодо є рівномірним, кожній букві відповідає п'ять елементарних знаків. Всього комбінацій можна скласти 25=32 . Для збільшення кількості знаків в апаратах Бодо застосовується другий регістр також з 32 знаками.

Керівні символи
o. ...пробіл, перейти до таблиці букв
.o ...пробіл, перейти до таблиці цифр
oo ...видалити останній знак
Таблиця літерТаблиця цифр
.. o..Aoo o..K.. o..1o. o...
.. oo.Éoo oo.L.. .o.2o. .o.9/
.. .o.Eoo .o.M.. ..o3o. ..o7/
.. .ooIoo .ooN.. o.o4o. o.o2/
.. oooOoo oooP.. ooo5o. ooo'
.. o.oUoo o.oQ.. oo.1/o. oo. :
.. ..oYoo ..oR.. .oo3/o. .oo ?
.o ..oBo. ..oS.o o..6oo o..(
.o o.oCo. o.oT.o .o.7oo .o.)
.o oooDo. oooV.o ..o8oo ..o-
.o .ooFo. .ooW.o o.o9oo o.o/
.o .o.Go. .o.X.o ooo0oo ooo+
.o oo.Ho. oo.Z.o oo.4/oo oo.=
.o o..Jo. o..-.o .oo5/oo .oo£

CCITT-2

У 1901 Дональд Мюррей переробив код Бодо, змінив порядок знаків і додав деякі додаткові знаки. Це було пов'язане з винаходом клавіатури для телеграфного апарату. Тепер порядок кодів був не пов'язаний з вимогами зручності оператора, і вони були перевпорядковані, щоб мінімізувати знос устаткування при перемиканнях. Комбінації, що використовуються найчастіше, мають менше «позначок» (одиниць) і більше «проміжків» (нулів). Загальні принципи — п'яти-бітне кодування і використання літерного та цифрового регістрів — залишилися незмінними. Модифікація нового коду була прийнята в 1932 р. як стандарт ITA2 (CCITT-2).

Посилання

Примітки
  1. На МТК-2 працювали всі старт-стопні літеродрукувальні телеграфні апарати СРСР.
  2. Передача велася двома пальцями лівої руки, вказівним і середнім, і трьома пальцями правої руки: вказівним, середнім і безіменним.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.