Кожевников Олександр Вікторович

Олександр Вікторович Кожевников (рос. Кожевников Александр Викторович; нар. 21 вересня 1958, Пенза, РРФСР, СРСР) — радянський хокеїст, нападник, Заслужений майстер спорту СРСР (1982).

Олександр Кожевников
Особові дані
Повне ім'я Олександр Вікторович Кожевников
Народження 21 вересня 1958(1958-09-21) (63 роки)
Пенза, РРФСР, СРСР
Зріст 192 см
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Драфт НХЛ 227-й загальний, 1985
«Калгарі Флеймс»
РокиКлубІгри (голи)
1975–1977 «Дизеліст» (Пенза) ? (10)
1977–1986 «Спартак» (Москва) 366 (191)
1986–1989 «Крила Рад» (Москва) 120 (41)
1989–1990 «Дарем Васпс» 11 (25)
1989–1990 АІК (Стокгольм) 16 (5)
1990–1991 «Крила Рад» (Москва) 4 (0)
1995–1997 «Крила Рад» (Москва) 35 (11)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1981–1988 СРСР 70 (28)
Нагороди і звання
Орден Пошани
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивні медалі
Представник  СРСР
Чоловічий хокей на льоді
Олімпійські ігри
Золото 1984 Сараєво Хокей
Золото 1988 Калгарі Хокей
Чемпіонат світу
Золото 1982 Фінляндія Хокей

Біографія

Випускник Пензенської обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи Олімпійського резерву з хокею із шайбою, вихованець заслуженого тренера Росії В. І. Ядренцева. При цьому професійно почав займатися хокеєм тільки з 15-ти років.

З 1975 по 1977 рік грав за «Дизеліст» (Пенза). Гравець московського «Спартака» (1977–1986) і «Крила Рад» (1986–1989, 1991, 1995–1997). Виступав також за шведський АІК у 1991 році.

Дворазовий олімпійський чемпіон (1984, 1988). Чемпіон світу та Європи 1982 року. У чемпіонатах СРСР зіграв 525 матчів і закинув 243 шайби, з яких 43 він закинув у чемпіонаті 1981/82. Став найкращим бомбардиром за системою гол+пас на Кубку Шпенглера 1985 та входив до команди «Усіх зірок» на Кубку Шпенглера 1987.

Нагороджений орденами Пошани (2011)[1] і «Знак Пошани» (1982).

Хокейний експерт і коментатор на телеканалі Росія-2.

Дочка: Марія, актриса, депутат Державної думи ФС РФ VI скликання.

Примітки
  1. Указ Президента РФ от 26.12.2011 № 1686. Архів оригіналу за 04.11.2013. Процитовано 22.06.2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.