Козирєв Микола Кузьмич

Козирєв Микола Кузьмич (7 квітня 1938,с. Заболотне Бєлиницького району Могильовської області, Білорусь - 21 лютого 2022, м. Вишгород Київської області[1]) - український правозахисник, філософ, громадсько-політичний діяч, народний депутат ВР СРСР, делегат I З’їзду народних депутатів СРСР (1989-1991).

Життєпис

Народився 7 квітня 1938 року в селі Заболотне Бєлиницького району Могильовської області Білорусі, білорус. Його батько загинув у фінську війну у 1940 році.

1955 закінчив середню школу, у 1958 році закінчив гірничий технікум у Красному Лучі Луганської області .

1958-1961 перебував на сроковій службі в радянській армії.

Після демобілізації працював за фахом у шахті гірничим майстром.

У 1970 році закінчив філософський факультет Ростовського університету.

Працював викладачем філософії, після переслідувань КДБ позбавлений викладацької роботи у вищому навчальному закладі.

Після того працював викладачем технічних та спеціальних дисциплін в професійно-технічних училищах.

У 1989 році Микола Козирєв виграє вибори в Красному Лучі і стає депутатом I З’їзду народних депутатів СРСР. Був членом Міжрегіональної депутатської групи. Працював як правозахисник: у Комітеті з боротьби з організованою злочинністю й у Комісії з питань привілеїв і пільг – був заступником голови комісії. Зокрема, займався в рамках програми захисту прав потерпілих під час ядерних іспитів і під час розстрілу робітників у Новочеркаську в 1962 р.

У 1997 заснував Луганський громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян і був його незмінним керівником.

Микола Козирєв був одним із засновників Української Гельсінської спілки з прав людини, неодноразово був членом Правління спілки і один дворічний термін – головою Правління.[2]

Після початку російсько-української війни Микола Козирєв з дружиною Людмилою Олександрівною переїжджає до Києва, вони знімають квартиру, потім поселяються у Вишгороді. Від того часу головною справою стає допомога внутрішнім переселенцям.

Є автором понад 200 публікацій на теми захисту прав людини в різних виданнях Луганської області, України та іноземних виданнях.[3][4]

  1. Тернопіль сьогодні: Пішов засвіти Микола Козирєв. Тернопіль сьогодні. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Пам’яті Миколи Козирєва. Харківська правозахисна група. Процитовано 23 лютого 2022.
  3. Пам’яті Миколи Козирєва. Харківська правозахисна група. Процитовано 22 лютого 2022.
  4. МАЙДАН: Микола Козирєв: Путін і Гітлер. МАЙДАН. Процитовано 23 лютого 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.