Козловський Осип Антонович

Осип (Йосип) Антонович Козловський (1757, Прапойське староство, тепер Славгородський район — 27 лютого (11 березня) 1831, Санкт–Петербург, Російська імперія) — білоруський, польський та російський композитор, органіст.

Козловський Осип Антонович
Основна інформація
Дата народження 1757[1][2][3]
Місце народження Пропойське староство, Річицький повіт, Мінське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита[4]
Дата смерті 11 березня 1831(1831-03-11)[1][2]
Місце смерті Санкт-Петербург, Російська імперія[4][1]
Громадянство Російська імперія, Польща і Річ Посполита
Професії композитор, органіст
Жанри опера

Життєпис

3 білоруської шляхти. 3 1768 року навчається у варшавській каплиці при церкві св. Яна. У 1773—1778 рр. вчителем музики був Михайло Клеофаса Огінський в Гузові під Варшавою. Осип Козловський відвідує резиденцію Михайла Казимира Огінського у Слонімі. У 1780-х роках на запрошення Р. А. Потьомкіна переїжджає до Петербурга, де швидко здобуває загальне визнання та авторитет, як композитор і організатор музичного життя російської столиці (з 1799 р. «інспектор музики» імператорських театрів, з 1803 р. «директор музики»). Тут він зустрічається з Михайлом Клеофасом Огінським та публікує його твори. На початку ХІХ ст. відвідав маєток Залесся на Гродненщині, написав музику до вистави «Дажинки в Залесси». Він відвідав садибу Ракіцьких у Гарадзіщі поблизу Мінська, де брав участь у концертах та давав уроки музики Каролю Єльському. Після 1819 року переїхав до Прапойська (нині Словгород), де працював керівником хору та оркестру графа Муромцева.

Творчість

Популярність і славу Козловському, як композитору приніс святковий полонез «Грім перемоги, звуки», написаний з нагоди взяття Ізмаїла в 1791 році, який фактично став державним гімном Російської імперії. Його твори написані, головним чином, у нових для російського музичного мистецтва того часу жанрах: «Реквієм» (1798, по смерті останнього короля Польщі та Великого князя Литовського Станіслава Августа Понятовського), оркестрові та фортепіанні полонези, ліричні пісні–романси, в тому числі 30 «російських пісень», мелодрами (музика до трагедій Я. Расіна, В. А. Озерова, Ю. Б. Княжнина, А. Грузинцева та інших). Він наблизив жанр"трагедії на музиці" до опери. Один із творців російського романсу. Автор увертюр та антрактів для оркестру, який підготував грунт для російської програмної симфонії.

Подружжя Даглінка Козловського вважають класиком російської музики, творцем героїко-драматичного та лірико-психологічного напрямку в симфонічній музиці. Музика Козловського є піднесена, трагічна («Бетховен») та лірично–сентиментальна. Твори поєднують риси класичного та романтичного світогляду. Творчість Козловського, поєднана з культурами Білорусі, Польщі та Росії, є яскравим і досконалим прикладом мистецтва, яке підготувала настання самої епохи романтизму.

Примітки
  1. Г. Риман Козловский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 647.
  2. Н. Л—ский Козловский, Иосиф Антонович // Русский биографический словарь — СПб: 1903. — Т. 9. — С. 41–42.
  3. Н. С. Козловский, Осип Антонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVа. — С. 602.
  4. Козловский Осип Антонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела
  • Г. Ріман Козловський // Музичний словник: Переклад з 5–го німецького видання / за ред. Ю. Д. Енгель — М.: Видавництво ім. П. І. Юргенсон, 1901. — Т. 2. — С. 647.
  • Н. Л. Козловський, Іосиф Антонович // Російський біографічний словник — Санкт–Петербург: 1903. — Т. 9. — С. 41–42.
  • Н. С. Козловський, Осип Антонович // Енциклопедичний словник — Санкт–Петербург: Брокгаус — Ефрон, 1895. — Т. XVa. — С. 602.
  • Козловський Осип Антонович // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.] / За ред. А. М. Прохоров — 3-е вид. — Москва: Радянська енциклопедія, 1969.
  • Дадзіёмава В. У. Восіп Казлоўскі (1757—1831): Кароткі нарыс жыцця і творчасці / Уклад. Я.Паплаўскі. — Мн.: НТКА «Беларуская капэла», 1995. — 22 с.
  • Дадзіёмава В. У. Восіп Казлоўскі // Дадзіёмава В. У. Нарысы гісторыі музычнай культуры Беларус: Вучэбны дапаможнік для студэнтаў вышэйшых, навучэнцаў сярэдніх спецыяльных навучальных устаноў культуры і мастацтва / В. У. Дадзіёмава; Беларуская дзяржаўная акадэмія музыкі, Кафедра беларускай музыкі, Праблемная навукова-даследчая лабараторыя музыкі. — Мн.: БДАМ, 2001. — С. 119—136. — (Музычная культура Беларусі).
  • Казлоўскі // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — 604 с. — ISBN 985-11-0130-3 (т. 7), ISBN 985-11-0035-8.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.