Колтонюк Микола Фомович
Микола Фомович Колтонюк (псевдо: «Василь», «Данило», «Олег», «Щупак»; нар. 23 лютого 1914, с. Рижанівка, нині Звенигородський район, Черкаська область — пом. 29 липня 1947, с. Борохів, нині Луцький район, Волинська область) — український військовик, керівник зв'язку Крайового проводу ОУН на Північно-західних українських землях (ПЗУЗ), лицар Срібного хреста заслуги УПА.
| Микола Колтонюк | |
|---|---|
 Хорунжий | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
23 лютого 1914 Рижанівка |
| Смерть |
29 липня 1947 (33 роки) Борохів, Ківерцівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
| Псевдо | «Василь», «Данило», «Олег», «Щупак» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |
 УПА ОУНР |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
Народився у сім'ї службовця Фоми Колтонюка. З 1919 р. із батьками мешкав у с. Піддубці. Освіта — 4 класи місцевої школи. Після закінчення школи працював на німецькій колонії у с. Варянівка Рожищенського р-ну Волинської обл., разом з батьками на власному господарстві та робітником на млині та помічником машиніста на млині.
Член товариства «Відродження» з 1933 р. Восени 1933 р. арештований польською поліцією за підозрою у приналежності до ОУН, однак за браком доказів звільнений після допиту. Кандидат у члени ОУН із травня 1934 р., член ОУН із вересня 1934 р. Бойовий референт станиці, а відтак станичний с. Піддубці. Навесні 1937 р. призваний на військову службу до Польської армії: служив у 24-му піхотному полку (м. Хотов Краківського воєводства), а відтак у вартівничій сотні на польсько-німецькому кордоні. У червні 1938 р. симулював хворобу та був направлений до психіатричної лікарні, звідки у квітні 1939 р. у безнадійному стані був звільнений додому. Поправивши здоров'я, зайнявся організаційною роботою, а з початком польсько-німецької війни — збором зброї та амуніції. Керівник Піддубцівської повітової екзекутиви ОУН (осінь 1939 — 10.1940), адміністративно-фінансовий референт Крайової екзекутиви ОУН ПЗУЗ (10.1940-02.1941), керівник Луцького надрайонного проводу ОУН (02.-06.1941), комендант української поліції у Луцьку (26.06.1941-07.1941).
Влітку 1941 року через загрозу арешту німцями перейшов на нелегальне становище та діяв у підпіллі ОУН. Організаційний (осінь 1941 — 02.1943), а відтак військовий (02.1943 — ?) референт Волинського обласного проводу ОУН. Організатор повстанських груп, командир групи «Котловина» (20.03.1943-11.1943), командир ВО «Турів» (поч. 07.1943 — 15.09.1943), організаційно-мобілізаційний референт Крайового проводу ОУН ПЗУЗ (09.1943-01.1944), тимчасовий комендант групи «Тури» (01.-08.1944), керівник зв'язку Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ (08.1944-08.1945), співробітник референтури СБ Крайового проводу ОУН ПЗУЗ (08.1945-1947). 10.10.1943 р. у с. Піддубці одружився з підпільницею Зінаїдою Драницькою — «Олею».
Загинув у криївці.
Нагороди
- Хорунжий УПА (17.08.1943);
- Срібний хрест заслуги (8.10.1945).
Вшанування пам'яті
1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку нагорода передана Оксані Прус, внучці Миколи Колтонюка — «Данила».
Див. також
Джерела та література
- ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 58. — Спр. 3. — Арк. 148.
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 243.
- Антонюк Я. Життєпис одного із засновників УПА: Микола Колтонюк-Якимчук // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2017. № 1(47). — С. 391—423.
- Книга скорботи України. Волинська область / упоряд. О. Сущук. — Т. 3: Луцький, Локачинський райони. — Луцьк: Надстир'я, 2011. — С. 164,167-168.
- Семенюк С. Іншої республіки не потребуємо //Народна трибуна (Луцьк). — 1992. — 10 вересня.
- Мазурець С. Повстанськими стежками. Розповіді очевидця. — Луцьк, 2002. — С. 55.