Комітет громадського порятунку

Комітет громадського порятунку — орган революційного правління періоду Великої французької революції, утворений 6 квітня 1793 року з метою дати енергійну відсіч опозиції, як зовнішньої, так і внутрішньої. Першим головою комітету було обрано Дантона. Обраний спочатку на місяць, комітет громадського порятунку поступово перебрав на себе повноваження колишніх міністерств і став фактичним урядом Франції аж до встановлення Директорії.

Комітет громадського порятунку
Тип політична організація
Засновано 6 квітня 1793[1]
Розпущено 26 жовтня 1795[1]
Країна  Франція
Материнська
організація		 Національний конвент
 Комітет громадського порятунку у Вікісховищі

В комітеті домінували особистості Дантона і Робесп'єра, навіть більше ніж Бертрана Барера — засновника і незмінного члена комітету впродовж 18 місяців.

Разом із Комітетом загальної безпеки Комітет громадського порятунку встановив репресивну політику революційного терору, оголошену 5 вересня 1793 року. Надмірна жорстокість цієї політики значно очорнила репутацію французької революції в очах світу.

  1. Le Comité de salut public (6 avril 1793 - 4 brumaire an IV), The Committee of Public Safety (April 04th 1793 - October 26th 1795) — 2012. — doi:10.4000/LRF.773
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.