Конгсберг (родовище)

У 1623 р. у Норвегії було відкрито одне з найбагатших європейських родовищ срібла Конгсберг («королівська гора»). Перший і найбільш багатий рудник мав назву «Королівський», а вже у ХVIII ст. тут діяло більше 100 копалень. Період між 1704 і 1723 рр. був найбільш щасливим, коли річний прибуток перебільшував 100 тис. талерів. Прикметно, що в Конгсбергу розташовувався монетний двір, де і карбували ці талери. На монеті були зображені гірничі молотки під монограмою короля Данії та Норвегії Фрідріха IV. Руди були представлені здебільшого самородним сріблом у вигляді суцільних дротинок, гілочок, ворси. Зустрічалися й великі кристалічні самородки вагою у де-сятки кілограмів (найбільший — у 252 кг зберігається в Копенгагенській кунсткамері). Товщина жил знаходилась в межах від кількох сантиметрів до 1,2 — 1,5 м.

На початку ХIХ ст. рудники були збитковими, поклади вважались значною мірою ичерпаними. Друге життя Конгсбергу дав його перший «Королівський рудник», де в 1827 р. було відкрито продовження південної жили з незвичайно великим вмістом срібла (глибина покладу — 405 м).

Родовище в Конгсбергу експлуатували до середини ХХ ст. Загалом тут було видобуто 1270 т срібла. Максимальна глибина розробки сягала 1076 м.

• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник з грифом Мінвузу. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.