Конопля Микола Іванович

1971 року почав працювати робочим в колгоспі у Антрацитівському районі.

1980 року закінчив навчання в Луганському сільськогосподарському інституті — на агрономічному факультеті, працював головним агрономом у одному з колгоспів Троїцького району.

Протягом 1981—1994 років працював в дніпропетровському Інституті кукурудзи — аспірант, молодший, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії, заввідділу, заступник директора по науковій роботі.

1984 року захищає кандидатську дисертацію в Херсонському сільськогосподарському інституті, 1994 — доктор сільськогосподарських наук — дисертація «Агробіологічні аспекти ресурсозберігаючої технології вирощування кукурудзи на зерно в післяукісних посівах на зрошуваних землях Півдні України».

З 1994 року перейшов на роботу до Луганського педагогічного інституту — як доцент кафедри біології та проректор інституту. Згодом отримав посаду професора та завідувач кафедри біології.

У 1998—2001 роках, коли педінститут реформували в національний університет і почалося відкриття нових спеціальностей, ця кафедра мала назву «кафедра біології та екології», проте вже з 1991 року, після виокремлення кафедри екології проф. Микола Конопля знову став завідувачем кафедри біології.

З 2012 року, після звільнення з посади завідувача кафедри (за хабарі) працює на тій самій кафедрі на посаді професора.

З 2014 року під егідою «ЛНР» повертається до завідування тією ж кафедрою.

В основному працює над такими темами:

• енергозберігаючі екологічно безпечні технології вирощування кукурудзи (зокрема харчового напрямку),
• флора та рослинність Сходу України.

В науковому доробку має понад 300 праць, з них 12 монографій, підручників та посібників.

Як педагог підготував 20 кандидатів наук[1]; найбільша кількість наукових доробків (монографії, гербарій, навчальні посібники) зроблена з дочкою — Ольгою Курдюковою, асистентом цієї ж кафедри біології.

• 2004 — (з Ісіковим В. П.) «Дендромікологія»,
• 2005 — (з Соколовською І. Н.) «Кукурудзяні стовпчики — розвиток, врожайність, використання»,
• 2006 — (з Н. Ю. Мацай) « Потенційний запас насіння та насіннєва продуктивність рослин»,
• 2009 — (з О. М. Курдюковою, І. В. Костирею, М. А. Остапенком) « Бур'яни-ефемери та боротьба з ними в посівах озимої пшениці в Степу України»,
• 2009 — (з О. Н. Курдюковою та Н. А. Мельник) «Розповсюдження бур'янів-алергенів та боротьба з ними в Степовій Україні»,
• 2010 — (з Курдюковою О. М.) «Хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L .) — біологія, шкодочинність, заходи контролю»,
• 2010 — (з Н. О. Мельник) « Поширення, морфобіологічні особливості та контролювання забур'яненості латуком татарським агрофітоценозів у північному Степу України»,
• 2010 — (з Н. Ю. Мацай та С. І. Капустіним) « Насіннєва продуктивність деяких бур'янів північного Степу України»,
• 2010 — (з Курдюковою О. М.) «Бур'яни на присадибних ділянках: видовий склад, поширення, рясність та їх контролювання»,
• 2010 — (з Н. Ю. Мацай, І. Н. Соколовською) «Біологічні основи рослинництва та тваринництва»,
• 2011 — «Програма та методичні рекомендації до лабораторних робіт та польової практики з курсу „Ґрунтознавство з основами геології“»,
• 2012 — (з Курдюковою О. М.) — «Бур'яни Степів України»,

• Луганськй національний університет. Кафедра біології.
• Наукова бібліотека Луганського універсиетету (рос.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Наукова бібліотека Луганського універсиетету (укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Загороднюк І. В., Соколов С. О. Історія формування кафедри СПГ та екології^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 283—309. — ISBN 978-617-563-117-1.