Конфікс

Ко́нфікс (від лат. confixus — прикріплений), або ци́ркумфікс (від лат. circum — навколо; буквально — прикріплений колом, навколо), — афіксальна морфема (інакше кажучи, афікс), яка складається з двох компонентів (біморфема) – префікса і суфікса. Специфіка конфікса полягає в тому, що ці два компоненти беруть участь у процесі словотворення одночасно. Так, слово заморський утворено за допомогою конфіксації, тобто одночасного додавання до кореня -мор- префікса за- та суфікса -ськ-. Порівняйте, зокрема, приклади в російській мові: за-речь-е, под-окон-ник. Якщо у словотвірному акті немає такої одночасності, то це не конфіксація, а префіксація чи суфіксація (залежно від характеру морфеми). У слов'янських мовах конфікси трапляються рідко[1]. В українській мові Н. Клименко й Є. Карпіловська виокремлюють 60 конфіксів. Дублетний термін циркумфікс менш поширений в українській мовознавчій літературі за варіант конфікс.

Примітки

  1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підруч. / Ю. О. Карпенко. – 2-ге вид., стер. – К. : Академія, 2009. – 336 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.