Концерт для віолончелі з оркестром (Елгар)

Концерт для віолончелі з оркестром мі мінор, Op. 85 — остання відома робота Едварда Елгара. На відміну від створеного раніше концерту для скрипки, який є ліричним і пристрасним, концерт для віолончелі має здебільшого споглядальний і елегійний характер.

Концерт для віолончелі з оркестром
Композитор Едвард Елгар
Каталог op. 85
Видано 1920
Тональність Мі мінор
Прем'єра
Дата 27 жовтня 1919

Історія

Перше виконання концерту було провальним, і твір було поховано на 40 років. Однією з причин стала нестача репетицій і як наслідок — невпевнена гра оркестру, з яким до того ж соліст взагалі кілька разів розійшовся. І тільки в 1960 році, коли його тріумфально зіграла Жаклін дю Пре, він увійшов до репертуару всіх віолончелістів світу. Музиці концерту притаманний особливий нерв, якого немає в інших творах Елгара[1].

Структура

Концерт складається з чотирьох частин:

  1. Adagio — Moderato
  2. Lento — Allegro molto
  3. Adagio
  4. Allegro — Moderato — Allegro, ma non-troppo — Poco più lento — Adagio.

Примітки
  1. Элгар Эдвард

Посилання
  1. Запис концерту з Жаклін дю Пре
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.