Корисні копалини Італії

Італія слабо забезпечена сировинними і енергетичними ресурсами. Є руди марганцю, цинку, свинцю, сурми, бокситів, небагато нафти і вугілля, золота та інш. (табл.).

Таблиця. — Основні корисні копалини Італії станом на 984—2016 рр.

Родовища нафти і газу розташовані в Адріатично-Іонічному і Сицилійському нафтогазоносних басейнах. Запаси нафти невеликі і розташовуються головним чином в Сицилії і на Півдні Італії. Доведені запаси нафти — бл. 90 млн т, газу — бл. 300 млрд м³. Найбільше родов. — Малосса в Ломбардії (запаси нафти — 40 млн т, газу 50 млрд м³). У Сицилійському бас. продуктивні пісковики неогену та палеогену, вапняки тріасу та неогену.

Вугілля. Підтверджені запаси вугілля в І. незначні — бл. 75 млн т. Вугілля буре та кам'яне. Основні родов. локалізуються в трьох зонах: кам'яне вугілля карбону — в Альпах (р-н Аости), на півн.-заході Італії, бурого вугілля кайнозою — в зоні перегірських западин Апеннін та на о. Сардинія.

Уран. Основна частина уранових руд розташована в пров. Бергамо (р-н Новаццо). Родов. знаходяться в осадах пермі.

Залізо. Запаси залізних руд зосереджені в районах: Тоскано-Ельбанському, на о. Сардинія і в Альпах. Відомо понад 20 залізорудних родовищ. Більшість з них дрібні.

Марганець. За запасами марганцевих руд І. займає помітне місце в Зах. Європі. Зустрічаються скарнові, гідротермальні і осадові родовища. Особливо високий вміст Mn зафіксовано у залізо-марганцевому родовищі Монте-Арджентаріо (область Тоскана) — 14-15 %.

Боксити. За запасами бокситів І. займає 5-е місце в Зах. Європі — після Греції, Угорщини, Боснії та Герцеговини, Югославії (1999). Вміст глинозему в бокситах 40-58 %, кремнезему 2-6 %, оксиду заліза 27-36 %. Всі родов. бокситів розташовані в Альпійській складчастій обл., в карстових западинах обл. Абруцці і Апулія. Бокситоносні горизонти належать до верх. крейди. Осн. рудний мінерал — бьоміт.

Мідь. Осн. родов. мідних руд (до ~60 тис. т металу) зосереджені в обл. Тоскана і в центр. частині Сардинії. Родов. бідні, з невеликими запасами і низьким вмістом металу (0,3-0,7 %). Б.ч. родовищ міді колчеданного типу і пов'язана з герцинською складчастістю.

Олово. Єдине родов. олов'яних руд в І. — Монте-Валеріо (Тоскана). Воно належить до пневматоліт-гідротермального типу; пов'язане з кислими магматичними породами міоцен-пліоцену. Пром. руди (бл. 4000 т) утворюють стратиформні тіла і штокверки.

Ртуть. За запасами ртутних руд І. займає помітне місце серед країн Західної Єврони (бл. 16 % доведених запасів цих країн). Всі запаси ртуті в І. зосереджені у Тоскані, у родов. групи Монте-Аміата. Родов. залягають серед тріас-еоценових осадових товщ, які утворюють антиклінальную структуру. Мінеральний склад руд: кіновар, самородна ртуть, пірит, марказит і антимоніт. Ресурси — 69 тис. т (1998). Вміст ртуті 0,3-0,9 %.

Стибій. За запасами сурм'яних руд І. займає 1-е місце в Зах. Європі (доведені запаси — понад 100 тис. т металу). Родов. розташовані на о. Сардинія і в обл. Тоскана, асоціюють з родов. ртуті.

Поліметали. Осн. родов. свинцевих і цинкових руд розташовані на о. Сардинія і в Півн. Альпах. На о. Сардинія гідротермальні поліметалічні родов. зустрічаються у вапняках серед кембрійських сланців та пісковиків і в силурійських сланцях та гранітах. Руди представлені ґаленітом з високим вмістом Ag — до 400 г/т. В Альпах поліметалічні родов. приурочені до вапняків та доломітів третинного віку.

Калійні солі. За запасами калійних солей І. займає помітне місце в Зах. Європі. На о. Сицилія (Сицилійське родовище калійних солей) пром. зони представлені каїнітом і містять понад 13 % К₂О. Ресурси каїніту оцінюються в 150 млн т. У міоценових відкладах Сардинії і Калабрії є поклади кам. солі, розсоли (Тоскана).

Сірка. Великі родов. сірки (загальні запаси — 20 млн т) разом з гіпсом відомі на о. Сицилія у вапняково-глинистій неогеновій товщі.

Барит. За запасами бариту країна разом з Францією посідає 3-4-е місце в Зах. Європі. Переважають жильні родов. з вмістом бариту в руді 30-70 %. Барит асоціює з флюоритом і ґаленітом. Основні родов. розташовані на о. Сардинія. Флюорит утворює численні родов. (оціночні ресурси бл. 16 млн т) різноманітні за своїм генезисом, типом мінералізації і умовами залягання. Вони розташовані в 4 районах: Трентіно-Альто-Адідже, Бергамо, на Сардинії (найбільше у світі родовище Сіліус), в районі оз. Браччано.

Азбест. Родов. азбесту розташовані поблизу Туріна (запаси хризотилу бл. 4,5 млн т). У великому родов. Баланджеро руда представлена хризотил-азбестом.

Тальк. Родов. тальку зустрічаються в Пінероло і на о. Сардинія. Талькові жили, складені слюдою, доломітом, тальком, залягають на глибині 200—500 м.

Пірит. Основні родов. піриту зосереджені в районі Маремми (Тоскана). Серед них найбільше родов. — Гаворрано, розміри рудного покладу 420×120 м, гдибина залягання — 200 м.

Бентоніт. І. багата на поклади бентоніту. На о. Сардинія виділяються 3 зони його розвитку: в пров. Сассарі і Кальярі, а також в центр. частині острова.

Запаси мармуру, граніту, травертину відомі у багатьох областях І.: в Ломбардії, на Сардинії, в П'ємонті, Тіволі і Раполано, на Сицилії. Найважливіше родов. облицювального і скульптурного мармуру І. — Каррара, де залягає знаменитий білий «сакхаритський» мармур таких типів, як «статуарі», «бардільї», «брекчія», «арабескаті» та ін.

Інші корисні копалини. В І. є крупні родов. коалінів, графіту, джерела мінеральних і гарячих вод.

• Історія освоєння мінеральних ресурсів Італії
• Гірнича промисловість Італії
• Економіка Італії
• Природа Італії
• Геологія Італії
• Гідрогеологія Італії

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.