Корисні копалини Ботсвани

Джерело: Банк Ботсвани; De Beers; Botswana RST.

Алмази займають провідне місце серед корисних копалин країни. Ботсвана має унікально великі запаси природних та ювелірних алмазів. Перша кімберлітова трубка була виявлена в 1967 біля селища Орапа за 240 км на захід від міста Франсістауна. Першими були знайдені трубки BK1, BK2 і BK3. За ними пішла Орапа (AK1- третя за величиною поверхневої площі діатрема світу – 116 га). Усього в районі Орапи було відкрито понад 50 кімберлітових трубок. Згодом були знайдені трубки в районах Летлхакане і Цваненга. Трубки родовища Летлхакане (DK1 і DK2, за 40 км південно-східніше за Орапи) були відкриті в 1968 р.

Родовище алмазів Джваненг розташоване за 17 км східніше за трубку Орапа і складається з п'яти кімберлітових трубок, відомих як група ВК. Основна частка (88 %) запасів міститься в трубці ВК9. У декількох сотнях метрів від неї — трубці ВК12 — міститься 5 % запасів, а інші 7 % — в трубках ВК1 і ВК15, розташованих відповідно в 5.4 і 21 км від головної.

Алмази Ботсвани відрізняються дуже високою якістю: 30 % з них використовуються для виготовлення ювелірних виробів. Наступні за значенням місця (після алмазів) займають багаті поклади мідно-нікелевої руди у міста Селебі-Пікве і високосортного кам'яного вугілля на сх. країни біля селища Ммамабула.

Мідь. За підтвердженими запасами мідних руд 4-е місце в Африці (після Дем. Респ. Конго, Замбії та Намібії). Родовища розташовані на півн.-заході та півн.-сході країни. На півн.-заході в Дамарському поясі мідна мінералізація простежена на тер. Нгвако і приурочена до горизонту вапнякових аргілітів верхнього протерозою, формація Ганзі товщиною 1-20 м, протяжністю 300 м. На півн.-сході родовища в районі Мацітама локалізовані в півд.-західній частині однойменного зеленокам'яного поясу кварцитах, кременистих вапняках, біотитових сланцях. Північніше, в цьому ж поясі розташована група родовищ Бушмен. Мідно-нікелеві родов. локалізовані на півн.-сході країни. Родов. Пікве-Селебі приурочене до центр. зони Лімпопо. В районі Селкерка, на схід від Франсістауна, відомо декілька мідно-нікелевих родовищ, найбільше з яких – Селкерк. Перспективним для відкриття мідно-нікелевих родовищ є пояс Лімпопо (райони Магогафате, Бейнс-Дріфт, Півн. Селебі та ін.).

Вугілля. За запасами вугілля Б. займає 2-е місце в Африці. Родовища знаходяться в найбільш освоєних районах країни – басейни Марапуле, Мамабуле, Фолі (Мукане). Вугленосними є пермські відклади системи Карру (світа Екка). Продуктивні горизонти потужністю до 30 м на глибині до 150 м. Вугілля енергетичне, середня зольність 20 %, сірки 2 %, теплотворна здатність 22-26 МДж/кг. Найбільші родовища – Марапуле (заг. запаси 1-1,5 млрд т) та Мамабуле. Значні запаси є в районах Квевенг, Шошонг, Фолі та Вукве.

Марганцева руда є на півд.-сх. Ботсвани. Родов. марганцю локалізовані поблизу Каньє та Габороне. Найбільше родов. – Кгвакве приурочене до горизонтів глинистих сланців ниж. протерозою потужністю 1-2,5 м. Широко розвинуті кори вивітрювання. Аналогічними є родов. Оце, Рамацва, Лобаце. Дуже перспективним є район Палапьє.

Уран. Прояви уранових руд відкриті в Серуле в калькретах Калахарі (1,2 млн т уранової охри з вмістом 0,07 % U2O3), в фельзитах Каньє (0,02-1 % U2O3) у відкладах Карру на сході країни.

Золото. Численні родов. золота розташовані в поясі Таті. У районі Магогафате відома золото-мідна мінералізація.

Азбест. Родов. азбесту розташовані на півд.-сході країни в районі Каньє. Хризотил-азбест локалізується в зоні контакту серпентинізованих доломітів ниж. протерозою з долеритами. На родов. Мошанег зона хризотил-азбесту простежується на 4,5 км; Какеа-Пен – на 50 км при ширині 3-4 км. Азбест коротковолокнистий.

Гіпс. Родов. гіпсу – Топсі та Лебунг (загальні запаси кожного 1,5 млн т) приурочені до тріасових відкладів Карру і Фолі на сході країни.

Сіль та сода. Розвідані також поклади солі та природної соди. На півн.-сході країни, у западині Суа, відкритий соляний басейн пл. 900 км². Розсоли шаром товщиною 30 м залягають на глибині 30 м.

Інші корисні копалини. У Ботсвані є також родов. кіаніту, флюориту, вогнетривких глин, каоліну, мармуру, інших буд. матеріалів, прояви напівдорогоцінних каменів.

• Історія освоєння мінеральних ресурсів Ботсвани,
• Гірнича промисловість Ботсвани,
• Економіка Ботсвани
• Геологія Ботсвани,
• Гідрогеологія Ботсвани

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С. Мінеральні ресурси та добувна промисловість країн світу: Ботсвана / В. С. Білецький. – Донецьк, 2008.