Корольов (кратер)

Корольов (лат. Korolev) — один із найбільших кратерів на зворотному боці Місяця. Діаметр — 417 км, координати центру — 4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. / -4.4; -157.8[1]. Названий на честь Сергія Павловича Корольова — конструктора космічної техніки, «батька радянської космонавтики» (назву ухвалено Міжнародним астрономічним союзом 1970 року)[2].

Корольов
лат. Korolev
Знімок зонда Lunar Orbiter 1

Знімок зонда Lunar Orbiter 1

4.4° пд. ш. 157.8° зх. д. / -4.4; -157.8
Небесне тілоМісяць
Діаметр417[1] км
ЕпонімКорольов Сергій Павлович
У базах даних
GPN
SAI-index=4

Корольов
 Корольов у Вікісховищі
Карта гравітаційного прискорення в околицях Корольова за даними GRAIL (червоне — велике, синє — мале)

Опис

Кратер розташований на материку; в його околицях товщина місячної кори досягає максимуму й становить 107 км. Виливи лави відсутні. Вал має діаметр 417 км[3][1] і суттєво зруйнований. Дно доволі плоске в порівнянні з місцевістю навколо кратера. Всередині кратера є менш виражений внутрішній вал, діаметр якого вдвічі менший діаметра головного валу (206 км)[3][1]. Внутрішній вал найкраще зберігся в східній частині. Інших кілець у кратера нема. Таким чином, Корольов належить до басейнів із гірським кільцем (англ. peak-ring basin)[3]. Він є яскравим прикладом таласоїда, як раніше називали басейни без лавового покриття[4].

Вік кратера оцінюють як ранньонектарський[5][6].

Кратер вкрито численними дрібнішими кратерами, найбільшими серед яких є Корольов C (діаметром 66 км), прилеглий до внутрішньої частини валу на північному сході, і Корольов M (діаметром 57 км) у південній частині чаші.

Супутні кратери

Ці кратери, розташовані в околицях Корольова та всередині нього, названо його ім'ям із доданням великої латинської літери[2].

Корольов Координати Діаметр, км
B 3.66° пд. ш. 156.29° зх. д. / -3.66; -156.29 (B) 21
C 0.73° пд. ш. 153.22° зх. д. / -0.73; -153.22 (C) 66
D 0.48° пд. ш. 151.75° зх. д. / -0.48; -151.75 (D) 24
E 3.43° пд. ш. 153.38° зх. д. / -3.43; -153.38 (E) 37
F 4.25° пд. ш. 152.74° зх. д. / -4.25; -152.74 (F) 30
G 5.67° пд. ш. 153.46° зх. д. / -5.67; -153.46 (G) 12
L 5.74° пд. ш. 156.81° зх. д. / -5.74; -156.81 (L) 31
M 8.50° пд. ш. 157.37° зх. д. / -8.50; -157.37 (M) 57
P 7.93° пд. ш. 159.94° зх. д. / -7.93; -159.94 (P) 18
T 4.14° пд. ш. 157.84° зх. д. / -4.14; -157.84 (T) 22
V 1.21° пд. ш. 162.06° зх. д. / -1.21; -162.06 (V) 19
W 0.18° пд. ш. 160.53° зх. д. / -0.18; -160.53 (W) 31
X 0.56° пн. ш. 159.44° зх. д. / 0.56; -159.44 (X) 27
Y 0.52° пд. ш. 158.45° зх. д. / -0.52; -158.45 (Y) 19
Z 1.15° пн. ш. 159.48° зх. д. / 1.15; -159.48 (Королёв Z) 18

Див. також

Примітки
  1. Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. et al. (2015). Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements. Science Advances 1 (9). doi:10.1126/sciadv.1500852. (Supplements).
  2. Korolev. Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 17 грудня 2013.
  3. Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. (2011). The transition from complex crater to peak-ring basin on the Moon: New observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) instrument. Icarus 214 (2): 377–393. Bibcode:2011Icar..214..377B. doi:10.1016/j.icarus.2011.05.030.
  4. Shevchenko V. V. Thalassoid // Encyclopedia of Planetary Landforms / H. Hargitai, Á. Kereszturi. — Springer New York, 2014. — P. 1–2. — ISBN 978-1-4614-9213-9. — DOI:10.1007/978-1-4614-9213-9_367-1.
  5. Wilhelms D. Chapter 9. Nectarian System // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.
  6. Wood C. A. (14 серпня 2004). Impact Basin Database. lpod.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 7 лютого 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.