Коростинський Олександр Віталійович
Олекса́ндр Віта́лійович Корости́нський (13 липня 1985 — 8 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.
| Коростинський Олександр Віталійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 липня 1985 Острожок | |
| Смерть |
8 серпня 2014 (29 років) Маринівка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєвий шлях
Призваний за мобілізацією 20 березня 2014 року. Водій вогнеметного взводу, 30-а окрема механізована бригада.
Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка Шахтарського району Донецької області. В післяобідню пору військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушили з села Степанівка до Маринівки для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапили під мінометний обстріл російських збройних формувань. Олександр був за кермом «Уралу», в авті також загинули Роман Козаренко й Олександр Закусило, в БРДМі Юрій Макарчук.
Вважався зниклим безвісти, велися перемовини щодо звільнення. Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих.
13 листопада 2015 року перепохований у селі Острожок.
Без Олександра лишились батьки, дружина Марина, сестра.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (16.1.2016, посмертно)
Джерела
- Коростинський Олександр Віталійович[недоступне посилання з липня 2019]
- Указ Президента України від 16 січня 2016 року року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»