Корпоративна інформаційна система

Це одна із важливих характеристик інформаційних систем такого класу, враховуючи масштаби діяльності корпорації. Масштабна ІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній платформі (сервери, операційні системи, системи комунікації, СУБД), що потребує значних зусиль спеціалістів з проектування й упровадження таких систем. Оскільки варіантів конфігурації базового устаткування і програмного забезпечення може бути багато, то КІС має бути багатоплатформною.

В КІС виникає потреба, щоб прикладна програма працювала на кількох програмно-апаратних платформах. При цьому мають бути забезпечені однакові інтерфейс і логіка роботи на всіх платформах, маючи на увазі подібність схем екрана, елементів меню і діалогової інформації, що надається користувачеві різними платформами; інтегрованість з користувацьким операційним середовищем; однакова поведінка на різних платформах; узгоджена підтримка незалежно від платформи тощо. Реалізувати прикладну програму одночасно в кількох середовищах нелегко. Тому з'явилися інтегровані програмні середовища розробки (framewors), які значно полегшують перенесення прикладних програм між різними середовищами. До них належать Windows Open Systems Architecture (WOSA); Win 32, загальне відкрите програмне середовище UNIX COSE, Арр Ware Foundation та інші.

Важливою перевагою КІС є можливість роботи в мережах, до яких входять комп'ютери, що працюють під управлінням різних операційних систем або побудовані на різних обчислювальних платформах. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх робочих обчислювальних платформ і операційних систем, які використовуються.

Це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли дані чи запити, що надходять з клієнтських машин, розподіляються поміж кількома серверами, що збільшує пропускну здатність для користувача і дає можливість багатозадачної роботи. Це сприяє максимальному використанню обчислювальних ресурсів, зниженню витрат і підвищенню ефективності системи. Забезпечення розподіленої роботи і віддаленого доступу до документів — обов'язкова вимога до інформаційних систем корпоративного рівня. Останніми роками невід'ємною складовою частиною цієї вимоги стала підтримка роботи в архітектурі Internet/Intranet.

Сучасні ERP з'явилися в результаті майже сорокалітньої еволюції управлінських та інформаційних технологій. Призначені вони головним чином для побудови єдиного інформаційного простору підприємства (об'єднання всіх відділів і функцій), ефективного управління всіма ресурсами компанії, пов'язаними з продажами, виробництвом, обліком замовлень. Будується ERP-система за модульним принципом і, як правило, має у своєму складі модуль безпеки для запобігання як внутрішніх, так і зовнішніх крадіжок інформації. Проблеми ж виникають в основному через помилки використання або початкового плану впровадження системи. Наприклад, урізані інвестиції в навчання персоналу роботі в системі суттєво знижують ефективність. Тому впроваджують ERP-системи як правило не відразу в повному обсязі, а окремими модулями, особливо на початковій стадії.

Управлі́ння відно́синами з кліє́нтами— поняття що охоплює концепції, котрі використовуються компаніями для управління їхніми взаємовідносинами зі споживачами, включаючи збір, зберігання й аналіз інформації про споживачів, постачальників, партнерів та інформації про взаємовідносинами з ними. Сучасна CRM направлена на вивчення ринку і конкретних потреб клієнтів. На основі цих знань розробляються нові товари або послуги і таким способом компанія досягає поставлених цілей і покращує свій фінансовий показник.

Існує три CRM-підходи, кожний з котрих може бути реалізованим окремо від інших:

1. Оперативний — автоматизація споживчих бізнес-процесів, що допомагає персоналу з роботи з клієнтами виконувати свої функції.
2. Співробітницький — програма взаємодіє зі споживачами без участі персоналу з роботи з клієнтами.
3. Аналітичний — аналіз інформації про споживачів із різноманітними цілями.

Принципи CRM-систем

1. Наявність єдиного сховища інформації, звідки в будь-який момент доступні усі відомості про усі випадки взаємодії з клієнтом;
2. Синхронізація управління множинними каналами взаємодії;
3. Постійний аналіз зібраної інформації про клієнтів та прийняття відповідних організаційних рішень — наприклад, «сортування» клієнтів на основі їхньої значимості для компанії.

Можливості CRM-систем:

• Швидкий доступ до актуальної інформації про клієнтів;
• Оперативність обслуговування клієнтів та проведення операцій;
• Формалізація схем взаємодії з клієнтами, автоматизація документообігу;
• Швидке отримання всіх необхідних звітних даних та аналітичної інформації; — * Зниження операційних витрат менеджерів;
• Контроль роботи менеджерів;
• Узгоджена взаємодія між співробітниками і підрозділами.
• Управління бізнес-процесами — дозволяє автоматизувати послідовні операції, які виконуються співробітниками організації;
• Управління контактами, історія взаємодії з клієнтами — це єдина база даних всіх контрагентів компанії (клієнтів, постачальників, конкурентів) з внесеною раніше докладною інформацією про них, про їх співробітників і т. д.

Система дозволяє здійснювати швидкий пошук важливої ​​інформації про контрагентів, отримувати всю історію зустрічей, переговорів, листування, угод та інше. Це дуже зручний інструмент для швидкої і якісної роботи з величезними масивами інформації про клієнтів. Система автоматично нагадує про необхідність зробити дзвінок, про заплановані зустрічі та інші заходи;

СРМ дозволяє складати плани за різними показниками (дохід з продажу по менеджерам, відділам, продуктам …). По історії проектів можна відбудувати воронку продажів, що дозволяє визначати проблемні зони в циклах продажів. Планування і контроль виконання плану по факту. Є можливість ведення різних прайс-листів (оптових, дрібнооптових, роздрібних), враховувати акційні пропозиції, знижки від обсягу покупки.

Вся робота з клієнтом відбувається в одній системі: планування заходів, здійснення угод, підготовка і виписка необхідних звітних документів;

• Планування та управління закупівлями і доставками — в системі менеджери завжди можуть бачити наявність і кількість товарів на складі. Відповідальні співробітники можуть стежити виконанням плану закупівель;
• Управління маркетингом — електронна розсилка, пряма розсилка, sms розсилання. Система дозволяє управляти маркетинговими заходами і визначати їхню результативність. Можливість сегментації наявних в базі клієнтів (діючих і потенційних) за певними параметрами для проведення маркетингових заходів;
• Автоматизація документообігу — в систему можна ввести шаблони будь-яких документів, які використовуються в організації, при цьому зникає необхідність ручного складання нового документа при виникненні події. Швидке автоматичне заповнення шаблонів договір, які зберігаються в системі. Автоматичне виставлення рахунків і контроль оплати по них через сумісність з Клієнт-банком;
• Можливість роботи по мережі;
• Імпорт контрагентів з інших баз;

Архітектура автоматизованої інформаційної системи управління складом побудована за трирівневого принципу

• перший компонент являє собою видиму для користувача частина — інтерфейс типу «людина-машина» — «клієнтський додаток», за допомогою якого користувач здійснює введення, зміна та видалення даних, дає запити на виконання операцій та запити на вибірку даних (одержання звітів).
• другий компонент (прихована від користувачів частина системи) — сервер бази даних, здійснює зберігання даних. Користувач через клієнтське додаток ініціює процедуру запиту на вибірку, введення, зміни або видалення даних у базі даних (БД).
• третій компонент — бізнес-логіка («завдання» або «процеси» — спеціалізовані програми обробки) здійснює ініційовану користувачем обробку даних, і повертає оброблені дані в БД, повідомляючи користувачеві через екран клієнтського додатку про завершення запитаної обробки.

Цілі впровадження:

• активне управління складом;
• збільшення швидкості набору товару;
• отримання точної інформації про місце знаходження товару на складі;
• ефективне управління товаром, що має обмежений термін придатності;
• отримання інструменту для підвищення ефективності і розвитку процесів по обробці товару на складі;
• оптимізація використання складських площ.