Костянтин Дука (співімператор)
Костянтин Дука (*Κωνστάντιος Δούκας, 1060 — 18 жовтня 1081) — візантійський співімператор у 1060—1078 роках. Відомий також як Костянтин XI, але самостійно правив лише декілька днів, тому низка дослідників не рахують його за самостійного імператора.
Костянтин Дука | |
---|---|
| |
Народився |
1060 Константинополь |
Помер |
18 жовтня 1081 Діррахіум ·загибель у битві |
Країна | Візантійська імперія |
Національність | грек |
Діяльність | монарх |
Титул | імператор |
Посада | Візантійський імператор |
Термін | 1068—1078 роки |
Попередник | Костянтин X Дука |
Наступник | Михайло VII |
Конфесія | православ'я |
Рід | Дуки |
Батько | Костянтин X Дука |
Мати | Євдокія Макремболітіса |
Брати, сестри | Михайло VII, Андронік Дука, Теодора Анна Дука Сельво, Anna Doukainad, Zoe Doukainad, Никифор Діоген і Лев Діоген |
Життєпис
Походив з династії Дук. Другий син імператора Костянтина X та Євдокії Макремболітіси. Народився 1060 року. Невдовзі оголошений порфірогенетом та співімператором батька. Костянтин зберіг свій титул після смерті батька: за регентства матері, правління її другого чоловіка Романа IV Діогена у 1068—1071 років та брата Михайла VII (з 1071 року).
Мало впливав на державні справи, більше приділяв уваги походам проти сельджуків, невдовзі уславившись своєю звитягою. Спільно з Олексієм Комніном завдав поразки заколотникові Іоанну Бриєннію біля Космідіона (неподалік столиці імперії).
Підтримував брата в боротьбі проти Никифора Вотаніата. 31 березня 1078 року Михайло VII зрікся влади на користь Костянтина Дуки. Останній намагався організувати спротив Вотаніату, але знать і духівництво виступили проти Дуки. Через декілька днів Костянтин Дука втратив владу. Його було заслано до монастиря на Принцевих островах у Мармуровому морі.
У 1081 році після сходження на трон Олексія I Комніна отримав свободу на призначення на чолі війська, що діяла в Фессалії. Того ж року разом з імператором брав участь у битві при Діррахіумі проти норманів на чолі із Робером Гвіскаром. Візантійці зазнали нищівної поразки, а Костянтин Дука загинув.
Джерела
- Canduci, Alexander (2010), Triumph & Tragedy: The Rise and Fall of Rome's Immortal Emperors, Pier 9, ISBN 978-1-74196-598-8
- Élisabeth Malamut, Alexis Ier Comnène, éditions Ellipses, 2014 (1re éd. 2007) (ISBN 978-2-729-88999-9).