Котіс III
Тиберій Юлій Котіс III Філоцезар Філоромей Евсеб (*Τιβέριος Ἰούλιος Κότυς Γ' Φιλόκαισαρ Φιλορώμαίος Eυσεbής, д/н — 234/235) — цар Боспору в 227/228—234/235 роках.
Котіс III | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 234/235 |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | монарх |
Титул | цар Боспору |
Термін | 227/228—234/235 |
Попередник | Рескупорід III |
Наступник | Савромат III |
Рід | Тиберії Юлії |
Батько | Рескупорід III? |
Діти | 3 сина |
Життєпис
Походив з династії Тиберіїв Юліїв. Син царя Рескупоріда III (II). За іншою версією братом останнього (сином Савромата II). Втім, більшість дослідників дотримуються першої версії.
У 227 або 228 році після смерті Рескупоріда III та його сина Реметалка II, можливо, внаслідок змови самого Котіса III, він став новим царем Боспору. Стикнувся із зовнішньою загрозою з боку аланських кочових об'єднань. Останні атакували володіння Котіса III у центральному Криму.
З метою протистояння аланам уклав союз із сарматами, на представниці одного з цих племен оженився. Задля зміцнення контролю зробив співцарями старших синів Савромата III — у 229 році, Рескупоріда IV — у 233 році. При цьому зберігав вірність римському імператору Александру Северу.
Водночас продовжувалося погіршувати економічне становище Боспорського царства. Котіс III вимушений був зменшувати місткість золота у статерах. До кінця свого володарювання практично перестав карбувати золоті монети, перейшовши на срібні й бронзові.
До кінця свого панування зумів зберегти кордони держави недоторканими, не поступившись кочівникам якимось володінням. Помер у 234 або 235 році. Владу поділили сини Рескупорід IV та Інінтімей.
Джерела
- Анохин В. А. Монетное дело Боспора. Киев, 1986 — С. 167—168.
- Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006, 634 p.